Антарктична «перезміна»

У січні—лютому поточного року на українській антарктичній станції «Академік Вернадський» здійснювалася «перезміна» вчених-зимівників. Одночасно зі здійсненням тривалих програм на шостому континенті щороку представниками різних інститутів Національної академії наук проводяться сезонні наукові дослідження. Днями в Міністерстві освіти і науки відбулася зустріч з однією із таких груп учених (на фото), які повернулися в Україну наприкінці березня. В цілому, думки всіх учасників даної експедиції звелися до одного — незважаючи на те, що у цьому сезоні робота була ускладнена надто важкими льодовими умовами (такої погоди, за твердженням більшості, в Антарктиді не було останніх років сім), проведені дослідження свого роду унікальні. Зокрема, були здійснені геолого-геофізичні роботи з відбору проб гірських порід, тектономагнітні спостереження, геологічна зйомка західної окраїни Антарктичного півострова. Геодезисти почали роботу по вивченню руху літосферних плит і провели картографування поверхні Аргентинських островів. Група вчених-біологів визначала можливості адаптації людського організму в екстремальних умовах, вплив низькочастотних коливань на функціональний стан людини; виконавці цієї програми, крім усього, випробовували нові зразки підводного спорядження, вивчали придонну флору і фауну — вірніше, ті генетичні зміни, які відбуваються у живих організмах внаслідок специфічності середовища їх мешкання. На основі отриманих мікробіологами проб планується вивчити антарктичні мікробні групи і визначити їх вплив на глобальні геохімічні процеси. Причому, за словами академіка Віталія Русова, завдяки проведеній Українським антарктичним центром тривалій роботі по формуванню групи, серед учених створилася настільки сприятлива атмосфера, що це привело до цілком несподіваних рішень у сфері науки. Наприклад, народилася ідея, як ідентифікувати штучні і природні землетруси, а вивчення ізотопного складу «місцевого» антарктичного повітря згодом дозволить розробити стандарти повітря для українських міст і, відповідно, за подальшою зміною його складу — судити про техногенні чинники забруднення. Під час дослідницьких робіт, у яких взяли участь також учені Чехії, Польщі та Німеччини, «сезонники» також встановили декілька нових вимірювальних комплексів — аналогів даному обладнанню, за словами учасників експедиції, у світі поки не існує.

Насамкінець, віце-прем’єр-міністр Володимир Семиноженко, який брав участь у зустрічі з ученими, черговий раз підкреслив: роздумувати про те, чи виправдана участь України в дослідженнях Антарктики, вже не актуально. Незважаючи на те, що українська присутність на Південному полюсі Землі обходиться бюджету в 5-6 млн. грн щорічно, унікальність вітчизняних досліджень підтверджується увагою зарубіжних колег і, крім того, це «виправдано економічно». Від висновків, які роблять вчені, працюючі в Антарктиді, залежить, за словами В. Семиноженка, навіть розвиток агропромислового комплексу, оскільки чутливе арктичне середовище є ідеальним індикатором кліматичних змін у світі.