Асамблея православ'я як дзеркало політичних уподобань
Як уточнив в інтерв'ю «Дню» завідувач відділу в справах релігій Одеської облдержадміністрації Микола Адонін, найбільші делегації на конференції — українська та російська, хоча прибули також представники Болгарії, Греції, Югославії, Румунії, Білорусі, Республіки Молдова, Вірменії, а також спостерігачі від Казахстану та Естонії.
В останній момент від участі в роботі конференції ухилився спікер українського парламенту, відрядивши вчора до Одеси свого заступника Віктора Медведчука. Сам же Віктор Володимирович заявив журналістам, що в Бога він не вірить і протести громадських діячів, політиків та ієрархів інших конфесій, зокрема Київського патріархату, із приводу проведення асамблеї православ'я в Україні його не цікавлять. До того ж, додав В.Медведчук, «серед виборців мого виборчого округу практично немає віруючих Української православної церкви Київського патріархату».
Віце-спікер зазначив, що вбачає місію «представників державної влади і парламенту у використанні православ'я для відродження духовності українського народу та зміцнення державності». Проблем об'єднання різних напрямів православ'я в Україні ми не порушуємо: це виключна прерогатива церковних ієрархів. Усі витрати на проведення конференції взяла на себе Українська держава та московський Фонд єднання православних народів. В.Медведчук також уточнив, що обговорення аспектів об'єднання держав на конференції не передбачається.
Тим часом один із керівників російської делегації, Володимир Медведєв, який є головою об'єднання «Регіони Росії», висловив в інтерв'ю «Дню» принципово іншу точку зору: «Наша конференція зробить крок, подвигне багатьох політиків більш осмислено розглядати проблеми і внутрішньополітичні, і зовнішньополітичні, і геополітичні. Тому що Україна, Росія — вся пострадянська територія — історично і духом споріднені... А деякі поділи — це більше популізм окремих політиків, що на цьому роблять кар'єру».
Чи вважають себе Медведчук, а також його колеги-комуністи Олександр Чародєєв, Володимир Аніщук та інші учасники асамблеї «популістами» заради кар'єри, невідомо. Однак те, що нинішнє керівництво парламенту ступило на шлях загравання з окремими релігійними ієрархами, навряд чи сприятиме подоланню міжусобиць і об'єднанню православних конфесій України напередодні 2000-ліття від Різдва Христового. Не менше підстав для сумнівів і в тому, що принесе бажані плоди освоювана місія «кардинала з особливих доручень» і самому віце-спікерові. Як і спроба політичного об'єднання «Злагода».
