«Батьківщина» та «УДАР» усе ще узгоджують округи
В’ячеслав КИРИЛЕНКО: «Сподіваюся, переговори завершаться результативно, і можна буде говорити про створення нової парламентської більшості»
Перемовини щодо висування єдиних кандидатів від Об’єднаної опозиції та «УДАРу», які розпочалися ще в січні, добігають кінця. Остаточне рішення мають оприлюднити цього тижня. За словами одного з лідерів ОО Арсенія Яценюка, узгодження кандидатів за мажоритарними округами може відбутися у два способи. Перший — проведення з’їзду та винесення ухвали партії, другий — заява суб’єкта виборчого процесу про зняття своєї кандидатури на користь іншого кандидата.
У розмові з «Днем» представник Об’єднаної опозиції В’ячеслав Кириленко повідомив, що питання проведення з’їзду досі відкрите. Якщо проблема потребуватиме цього, з’їзд може бути призначено на 14 жовтня. На переконання опозиціонера, складнощів зі зняттям тих чи тих кандидатів виникнути не повинно, однак він не виключає певних ексцесів. «Це життя й живі люди, можливо, декого з кандидатів доведеться переконувати», — пояснює Кириленко. Щоб уникнути спротиву, наразі ведуть аналітичну роботу, яка має дати переконливі аргументи на користь кандидата від тої чи тої політичної сили. «Головне, що є усвідомлення необхідності прийняття спільних рішень для «УДАРу» й «Батьківщини», — наголошує Кириленко. «Сподіваюся, що переговори завершаться результативно і можна буде з дуже великим ступенем імовірності говорити про створення нової парламентської більшості внаслідок виборів», — додає він.
Можливості проведення з’їзду не виключають і в «УДАРі». Представник партії Кличка Володимир Курінний пояснює, що політична сила готова до будь-яких варіантів, але остаточного рішення ще немає — переговори тривають. Домовлятися ударівці вирішили тільки з «Батьківщиною». За словами Курінного, про жодні перемовини із «Свободою» на сьогодні мова не йде. Утім, партія розглядає варіант співпраці із самовисуванцями. «У тому чи іншому окрузі розглядатимуть узгодження кандидатів із незалежними кандидатами, які продемонстрували й на практиці довели, що є демократичними та опозиційними, — заявив Курінний і нагадав: — Мета цих переговорів — не дозволити перемогти представникам Партії регіонів».
КОМЕНТАР
Михайло БАСАРАБ, політолог:
— Об’єднана опозиція та «УДАР» — прямі конкуренти. Весь електоральний потенціал «УДАРу» — це недобір для опозиції. Хоча умовно й номінально «Батьківщина» та «УДАР» є ідеологічно спорідненими — опозиційними — політичними силами, вони ведуть боротьбу за одного й того ж виборця. Цілком зрозуміло, що прямі конкуренти завжди відчувають найбільшу неприязнь одне до одного. Тож вони повинні конкурувати між собою навіть більше, ніж із Партією регіонів чи комуністами. Це відображається і на характері ведення кампаній на мажоритарних округах. У багатьох округах, особливо в базових для цих партій регіонах — Центральній і Західній Україні, найзапекліша боротьба відбувається саме між висуванцями від Об’єднаної опозиції та «УДАРу». У деяких округах ця конкуренція зайшла надто далеко: кандидати від названих партій борються на ідеологічне знищення одне одного.
Задекларовано високу мету — узгодити кандидатів між «УДАРом» та Об’єднаною опозицією, але масштабності, про яку заявляють ці партії, навряд чи вдасться досягти. Найімовірніше, мова йтиме про кілька десятків округів, якщо не менше, де явно слабший кандидат від тої чи тої сили, і він не має жодних шансів вести боротьбу за перемогу, а його результат буде дискредитацією цієї політичної сили, а не надбанням у цьому окрузі. У таких округах вдасться домовитися. Легко буде узгодити кандидатів в округах, де не було прямих образ, прямих контрзаходів одного щодо другого.
В округах, де конкуренція була більш-менш запеклою, де доходило до особистих образ, заяв і звинувачень одне одного, варіант із домовленостями малоймовірний. Я не уявляю, як у Києві зніме свою кандидатуру, наприклад, Куликов («УДАР») на користь Яреми (Об’єднана опозиція) чи навпаки. Ярема виграє, але різниця в рейтингах — 4%. Чому Куликов має поступатися, якщо він бачить у собі сили боротися за перемогу? Або візьмімо до прикладу 126 округ Львівської області, де конкурують Канівець від опозиції та Кіт від «УДАРу». Там було вилито безліч бруду, викинуто купу фальшивок тощо. Таких округів можна назвати дуже багато.
Загалом проект узгодження округів занадто масштабний, щоб реалізувати його за такий короткий термін. До того ж усі без винятку опозиційні сили продавали право висуватися за мажоритарними округами тим чи тим кандидатам. Це, звісно, стосується не всіх мажоритарників, але практика платити гроші за те, щоб здобути статус висуванця від певної партії, була досить поширеною. Дехто інвестував у це сотні тисяч доларів, а можливо, й мільйони у валютному еквіваленті. Корупційний контекст, у якому наділялися округи під тих чи інших кандидатів-мажоритарників, і традиційна для наших сьогоднішніх опозиційних сил неорганізованість відіграє свою роль у реалізації ініціативи з узгодження кандидатів у рамках цілої держави.
Що ж до незалежних кандидатів, якщо погодження між опозиційними силами та потужними самовисуванцями й відбудеться, це буде, найімовірніше, виняток, а не правило.
