Без пропаганди
Хто не зміг проголосувати і як це вплинуло на результати![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20041229/4239-2-2.jpg)
Кандидат у президенти України Віктор Янукович заявляє, що ніколи не визнає поразки на виборах, на яких були масово порушені права виборців і, як він каже, «загинули люди». На прес-конференції в понеділок увечері В. Янукович заявив, що за даними Уповноваженої з питань прав людини Верховної Ради Ніни Карпачової, були позбавлені можливості проголосувати 4,8 млн. громадян, насамперед інвалідів і немолодих людей. Крім того, на виборах було зафіксовано, за його словами, 8 смертей громадян на дільницях або одразу після голосування. «Головне питання — це ті смерті, 8 людей, які загинули під час виборів, хто візьме на себе ці життя, я б хотів почути! Це автори ганебного законопроекту (про особливості голосування 26 грудня, згідно з яким право голосувати на дому залишили тільки за інвалідами першої групи, за нього в рамках пакету голосували й «Регіони України». — Ред. ). Якщо я говорив про те, що мені ніколи не потрібно буде таке крісло, якщо проллється крапля крові, то тут не крапля крові — тут життя людей, — заявив В. Янукович. — Ветерани померли тому, що їх примусили хворими прийти на виборчі дільниці. Ми всі поїдемо на похорони».
Раніше про «п’ять мільйонів інвалідів», стариків і немічних, ніби позбавлених опозицією права голосу, заявляв і уповноважений представник кандидата В. Януковича у ЦВК Нестор Шуфрич. За його словами, з прийняттям Закону «Про особливості застосування Закону України «Про вибори Президента України» 14% виборців було позбавлено права проголосувати.
Це, схоже, головний аргумент команди Віктора Януковича, на якому вона має намір побудувати свій позов до Верховного Суду з вимогою визнати результати голосування 26 грудня недійсними. Звідки могли взятися вищеназвані цифри?
За даними Міністерства праці й соціальної політики, в нашій країні нараховується 2,5 мільйона інвалідів. Із них 31 тисяча — інваліди першої групи, чиє право голосувати на дому законодавці й не ставили під сумнів. 146 тисяч — діти, і ще 284,7 тисячі — особи з розумовою відсталістю, здебільшого недієздатні, тобто не мають права голосу. Іншими словами, права вищевказаних категорій внаслідок внесення парламентом 8 грудня поправок до виборчого законодавства ущемлені не були. Залишаються близько 2 мільйонів інвалідів другої та третьої груп, які за законом мали голосувати на дільницях. Чи важко їм ходити? Згідно із законодавством, інваліди другої групи — це люди, які цілком втратили здатність займатися регулярною професійною діяльністю, але не потребують постійної допомоги інших осіб, а інваліди третьої групи — це люди, які втратили можливість займатися регулярною трудовою діяльністю лише частково. Наприклад, інвалід першої групи за зором взагалі нічого не бачить, другої групи — майже нічого, третьої — бачить, але дуже погано. За словами фахівців, більшості інвалідів і третьої, і другої груп їхній фізичний і душевний стан дозволяє прийти на дільницю. Таким чином, чутки про масштаби ущемлення прав цих категорій виборців, як то кажуть, сильно перебільшені.
Набагато більшою проблемою є пересування для просто немолодих людей, без групи інвалідності. Їх, як стверджує Уповноважений Верховної Ради з прав людини з посиланням на дані Всеукраїнського перепису 2001 року, понад 4,8 млн. (13,3% від загальної кількості виборців). Тобто можна здогадатися, звідки Нестор Шуфрич узяв цифру 14%. Але ось в Інституті геронтології НАН України «День» повідомили, що з 10,5 мільйона людей, старших 60-ти років, якi проживають в Україні, лежачих — 525 тисяч.
Можна зробити ще й такі арифметичні підрахунки: уявімо собі, що поправки до закону про вибори справді позбавили можливості проголосувати 5 мільйонів українців. Якщо додати цю кількість до понад 29 мільйонів (а саме стільки виборців прийшло на дільниці 26 грудня), то отримаємо 34 мільйони, — явку для України небачену. Пригадаймо, що в першому турі — 31 жовтня — проголосувало також трохи більше нiж 28 мільйонів жителів України, у другому турі — 21 листопада — 30,5 мільйона. Тобто не взяли участі в третьому турі виборів внаслідок обмеження голосування на дому (і, до речі, за відкріпними талонами) до 1,5 мільйона виборців, — але ніяк не заявлені 4-5 мільйонів. Загалом можна досить упевнено говорити про те, що Закон «Про особливості застосування Закону України «Про вибори Президента України» не вплинув вирішальним чином на природний перебіг виборчого процесу.
Викликає сумнів і те, що всі немолоді громадяни, які не змогли проголосувати, є прихильниками одного кандидата. Наприклад, за даними екзит-полу Українського інституту соціальних досліджень і Центру «Соціальний моніторинг», у другому турі виборів (а ті, хто програв у третьому, до Центру претензій не мають) за кандидатів проголосувала майже рівна кількість немолодих громадян. 49% опитаних віком старше 60-ти віддали свої голоси Віктору Януковичу, 48% — Віктору Ющенку. Тобто саме обидва кандидати недоотримали, як мінімум, 700—800 тисяч голосів.
Ще одна гаряча тема — смерті на виборчих дільницях. 7 осіб померли в неділю на виборчих дільницях, із них по одному — у Харкові, Львові та Луганську, інші четверо, за даними прес-служби штабу Віктора Януковича, — в Донецькій області. Лікарі погоджуються, що вибори — не кращий захід для сердечників. Водночас щодня, за оцінками медиків, в Україні вмирає близько 2 тисяч людей. Адже нікому, в тому числі й опозиції, не спадає на думку звинувачувати в цих втратах чинну владу. Якщо вже на смерті в день виборів будувати критику, то тоді, можливо, варто було б дочекатися висновків медиків про причину смерті.