Більше, ніж 11 хвилин

Свій знаменитий лист президенту Бушу, опублікований у колумбійській газеті «El Espectador» у 2003 році, бразильський письменник і філософ Пауло Коельо склав у стилі іронічного монологу, де кожна теза починалася зі слів «Спасибі Вам...» і «Я вдячний Вам...» Тим, кому не довелося його прочитати, скажу лише, що вдячності в ньому мало. Зате багато всього того, за що ми любимо цю усміхнену людину з його геніальним умінням донести до нас ті думки та почуття, в яких іноді самим нам признатися не вистачає елементарної сміливості.

Спасибі вам за те, що ваші книжки, в яких ви пізнаєте себе, допомагають пізнати себе і тим, хто їх читає. Тим, хто купив ваші 65 мільйонів книжок і хто щодня посилає вам по 500 електронних листів, у яких жодного слова нещирості.

Великий бразилець пробуде у нас майже тиждень. За цей час, незважаючи на чітко позначену мету візиту, — Форум видавців у Львові, Пауло Коельо постарається проникнути в суть української ментальності. «Не дивуйтеся, якщо побачите мене в кафе або на автобусній зупинці. Я люблю подорожувати. А подорожувати — це йти в невідомість», — говорив він учора на своїй київській прес-конференції. Він відмітає припущення про те, що це промо-акція. «Мета мого приїзду — не продавати. З продажем, слава Богу, немає жодних проблем. Мета — взнати», — каже Коельо. «Ви тільки недавно відкрили мою творчість, і одна з причин, чому я тут, — ознайомитися з творчістю українських письменників». А ще сеньйор Коельо напише п’ять статей про Україну для міжнародної преси.

А про процес створення книги він говорить, що це як човен в океані. Ти в нього сідаєш і начебто знаєш куди попливеш, але течія відносить тебе зовсім на інший острів. Процес створення книги — незрозумілий. Нехай. Спасибі, що берете в цей човен і пливете на свій острів разом із нами.