Біля печей — хрестоматійні особи

Захід триватиме до 14 жовтня і відбуватиметься на базі Львівської національної академії мистецтв. «Географія цьогорічного симпозіуму дуже широка, — розповів «Дню» ректор Академії мистецтв, засновник симпозіуму та незмінний голова оргкомітету Андрій Бокотей, — адже участь у ньому візьмуть художники та мистецтвознавці зі Сполучених Штатів Америки, Китаю, Мексики, Бельгії, Білорусі, Росії, Польщі, Литви, Люксембурга, Нідерландів, Норвегії, Словаччини, Фінляндії, Чехії та України, які працюють і у гутному склі, і у дизайні».

Загалом за 24 роки існування цього надпотужного міжнародного заходу до міста Лева приїжджали найвідоміші майстри скла з усього світу, зокрема М. Ліповскі, І. Шугаєк, Е. Ейш, М. Роджерс, Я. Зорітчак, Б. Федоров, Ф. Ібрагімов, Д. Сімппсон... Важливо, на думку професора Бокотея, те, що серед цьогорічних гостей — постійні учасники львівських симпозіумів. Наприклад, світової слави Іржі Шугаєк, Валерія Флорискано, Фідаїль Ібрагімов, Борис Федоров, Ремігіюс Кріукас. Також в академії з великою радістю вперше прийматимуть класика скла Едварда Лєйбовіца з Бельгії. «Це дуже і дуже високого рівня художник, — говорить А. Бокотей. — До Львова приїжджають хрестоматійні особи, і я дуже радий, що наші студенти побачать, як працюватимуть біля печей майстри такого високого класу».

У програмі заходу, як і завжди, — презентації, лекції для студентів, майстер-класи, виставки та інші культурно-мистецькі заходи. Зокрема, у Музеї скла, що розташований у Палаці Бандінеллі, планують виставку творів світової слави паневезького майстра Ремігіюса Кріукаса.

Підсумком симпозіуму стане експозиція у Національному музеї ім. Андрея Шептицького, що на проспекті Свободи, 20, де представлятимуть щойно виготовлені твори. Як і завжди, кожен із художників, що брав участь у львівському заході, подарує одну зі своїх робіт місту — для поповнення фондів Музею скла, що розташований у Палаці Бандінеллі, колекція якого складається вже із понад трьох з половиною сотень унікальних експонатів. До слова, переглянути експозицію музею можна і на сайті «Дня» «Україна Incognita» (incognita.day.kiev.ua).

Нагадаємо, що гутне скло — це вироби, виготовлені майстром за спеціальною технологією, вручну, безпосередньо біля скловарної печі і у гарячому стані. Історичне коріння гутництва сягає III— IV стст. нашої ери.