Боротьба за ресурс

Остаточні результати боротьби за крісло лідера однієї з наймогутніших профспілкових організацій країни на момент підготовки номера до друку відомі не були. Як би там не було, але набагато більше хвилювання, ніж політичний «окрас» керівництва ФПУ (до речі, сам Стоян, незважаючи на зовні добрі відносини з лідером «НУ», назвав себе позаблоковим депутатом), викликає сама система взаємовідносин профспілок із політиками. Про неприпустимість політизації профспілок сьогодні говорять рішуче всі, починаючи з Президента і закінчуючи пересічними членами профспілкового руху. Минулого тижня глава держави, коментуючи ситуацію в ФПУ, відзначив: «Моя позиція залишається колишньою — не можна допустити політизації профспілок». Якщо вони підтримують лише одну з політичних сил — «це вже не профспілки», — вважає Л. Кучма. Так, права профспілок відстоювати свої інтереси на законодавчому рівні (нехай навіть найпростішим в українських реаліях способом — лобіюванням своїх інтересів за допомогою окремих народних депутатів і політичних сил, підтримку яким профспілки надали під час виборів), ніхто не заперечує. Інша справа, що реалізація інтересів профспілкових лідерів і пересічних членів — це «дві великі різниці». Враховуючи те, що ФПУ має широку мережу первинних і регіональних організацій, а також солідний актив, лідерство у цій організації є серйозним ресурсом.