Бразильський прорив «Циклона»
«Головним пріоритетом» космічної галузі генеральний директор Національного космічного агентства України Олександр Негода вважає новітню ракету-носій «Циклон- 4», яка задовольнятиме зростаючі потреби у дешевих ракетах легкого та середнього класу. Підписаний на початку 2002 року меморандум між НКАУ та Бразильським космічним агентством щодо використання українських ракет на пусковому центрі Алкантара створює добрі передумови для здійснення цього міжнародного проекту. Важливу роль тут відіграє близькість бразильського космодрому до екватора: О.Негода підкреслив, що енергетична ефективність ракети, запущеної в Алкантарі, зростає у 1,5 разу порівняно з умовами для старту в Росії. Наприкінці березня — на початку квітня очікується візит до Бразилії українських фахівців, які остаточно вирішать усі технічні питання.
Загалом за роки незалежності українськими ракетними комплексами «Зеніт-2», «Зеніт-3SL», «Циклон-2», «Циклон-3» та «Дніпро» здійснено 65 успішних пусків ракет-носіїв та виведено на орбіту 123 космічнi апарати, з яких 9 апаратів розроблено і вироблено в Україні. Завдяки цьому Україна поділяє 4-5 місця у світі за індексом «космічної активності». У 2002 році планується здійснити запуск ще 7 космічних апаратів. Про це повідомив вчора О.Негода на прес- конференції, присвяченій 10- річчю створення НКАУ.
Близько 30 промислових підприємств, конструкторських бюро та науково-дослідних інститутів складають сьогодні космічну галузь України. 55% виробленої ними продукції призначено для експорту, а в найближчі 5 років, за словами О.Негоди, обсяги експортних поставок мають зрости в 1,5 раза. Як зазначив керівник НКАУ, галузь прагне бути незалежною від бюджету: зараз бюджетна складова не перевищує 10% від загальної суми асигнованих коштів і йде подальша комерціалізація галузі.
О.Негода впевнений, що Україні, враховуючи сучасні темпи розширення інформаційного простору, потрібен власний супутник зв’язку. Проект створення телекомунікаційного супутника, який планується здійснити за рахунок залучених від комерційних структур коштів, обійдеться у $200 млн. Зараз НКАУ та Держкомзв’язку вивчають економічну доцільність цього проекту, розрахованого на високорозвинутий інформаційний ринок. За словами О.Негоди, вже 10 телекомпаній виявили зацікавленість у ретрансляції своїх програм через супутник, багато надій покладає на нього Інтернет, що стрiмко розширюється.
