«Чарівна гавань» проти «Венко»

Як повідомляє офіційне інтернет-представництво Президента України, Віктор Ющенко указом від 27 серпня створив 19 національних природних парків із метою забезпечення екологічної рівноваги та збереження найцінніших природних об’єктів. Зокрема, він передбачає створення національного природного парку «Козацькі степи» (робоча назва — «Меотіда», так у старовину називали Азовське море) в Донецькій області, Приазовського національного природного парку в Запорізькій області, національних природних парків «Бузький Гард» (робоча назва — «Гранітно-степове Побужжя») та «Білобережжя Святослава» (робоча назва — «Кінбурнзька коса») в Миколаївській області та Ніжньодністровського національного природного парку в Одеській області. Таким чином, практично все північне Причорномор’я та північне Приазов’я, що примикають безпосередньо до Чорного й Азовського морів, потрапляють під особливий рівень захисту з боку держави.

В тому числі цим указом передбачене створення Національного природного парку «Тарханкутський» у західному Криму, що має робочу назву «Чарівна гавань». Крім функцій безперечного захисту природи, парк «Чарівна гавань» покликаний зіграти й іншу роль — він унеможливить перенесення ракетного полігону з району видобутку вуглеводнів на Прикерченській ділянці. Площа парку, згідно з проектом, становитиме 15 тисяч гектарів.

Історія цього проекту така: ще 1994 року в Чорноморському районі було зарезервовано дві тисячі гектарів землі для подальшого створення Тарханкутського природного заповідника. Згодом, враховуючи побажання Оленівської й Окунівської сільських рад, було ухвалене рішення про створення замість природного заповідника Національного парку «Тарханкутський» зі збільшенням площі до 11 тисяч гектарів. Як відомо, на територіях національних парків забороняється будь-яка діяльність, яка може нанести збиток природним комплексам і об’єктам рослинного та тваринного світу, й яка суперечить цілям і завданням національного парку. А наприкінці 2007 року кримський парламент звернувся до Верховної Ради з проханням про надання території мису Тарханкут статусу Національного природного парку.

Паралельно цьому процесу минулого року вирішувалася доля ракетного полігону Опук у східному Криму. Як виявилося, він заважав розвитку видобутку нафти та газу в Чорному морі, оскільки родовища корисних копалин і шляхи їхнього транспортування потрапляли в сектори ракетного обстрілу. У червні 2007 року Кабінет Міністрів України доручив перенести ракетний полігон із мису Опук у східному Криму на мис Тарханкут у західному Криму. Під стрільбище повинні відійти 420 квадратних кілометрів землі. Перенесення ракетного полігона на Тарханкут було пов’язане з тим, що 19 жовтня 2007 року Україна підписала угоду про розробку Прикерченської ділянки шельфу Чорного моря з американською компанією Vanco International Ltd, яка в квітні 2006 року виграла тендер. Через рік після перемоги в тендері виявилося, що нафтогазоносна ділянка межує з районом стрільбища на полігоні на мисі Опук.

Однак, проти розміщення полігону на Тарханкуті виступили влада Чорноморського району, екологи та громадськість, які взагалі ратували за демілітаризацію Кримського півострова. В інтернеті й серед населення західного Криму проходив збір підписів під відкритим листом до Президента Ющенка з вимогою скасувати розпорядження Кабміну України про відведення під полігон 480 квадратних кілометрів прибережної території, що входить в рамки проекту зі створення Національного природного парку. Крім того, стверджували представники екологічної громадськості, ракетні стрільби в разі перенесення полігону, проводитимуться в безпосередній близькості від Євпаторії, яка намагається домогтися статусу цілорічного курорту та дитячої здравниці. Екологи також зазначали, що типові для Тарханкуту сильні вітри стануть екологічно небезпечними — вони можуть рознести паливні відходи й інші небезпечні речовини при пусках ракет по всьому Криму, й за його межі. 18 червня 2008 року Президент Віктор Ющенко своїм указом призупинив розпорядження Кабміну зі скасування угод з американською компанією «Венко» з освоєння Прикерченської ділянки Чорноморського шельфу. Тепер неможливість перенесення полігону на нові землі в Криму підтверджена й створенням Національного парку.