Чорнобильську АЕС чекає «консервація»

Втім, вивозити паливо поки що нікуди. Тимчасові сховища басейнової витримки, котрі діють при ЧАЕС близько 15 років, заповнені. До речі, близько 80% палива першого енергоблоку все ще «зберігається» у його атомному череві — реакторі. Причому паливо, яке має залишковий ресурс, транспортується на третій енергоблок, де довикористовується. Тому насамперед передбачається будівництво сучасного «сухого» (без застосування води) приповерхневого сховища. Переведення станції у стан консервації, за оцінками однієї авторитетної незалежної британської фірми, (докладний план закриття ЧАЕС викладений її експертами в 11 томах) може коштувати близько 540 млн. екю. За спільними розрахунками українських і американських фахівців, реальна сума — приблизно $1 млрд. 396 млн. Вартість робіт з консервації наступного року виллється приблизно у більше, ніж $25 млн., а за 8 років сума може становити понад $154 млн.

За словами Олега Голоскокова, поки що єдиним реальним джерелом фінансування робіт з припинення експлуатації ЧАЕС залишається Державний бюджет України. Рішення про залучення інших джерел, включаючи допомогу з боку країн «великої сімки» і Комісії Європейського союзу, що передбачено меморандумом про взаєморозуміння щодо дострокового закриття атомної станції, поки що не прийнято. Поточного року на фінансування робіт на зупинених першому і другому енергоблоках було заявлено держбюджетних 198 млн. грн., фактично ж виділено 35 млн. грн. Досі виручав атомників третій працюючий блок. До речі, утримання одного зупиненого блоку щорічно обходиться атомникам ЧАЕС у 44 млн. грн. Станція давала також 50 млн. грн. щорічно на утримання міста.

Окрім того, Програмою припинення експлуатації третього енергоблоку передбачається, що наступного року, виходячи з бюджетних асигнувань, тут залишаться працювати 2 228, а до кінця 2008 року — 1 328 фахівців. Зараз на ЧАЕС, включаючи об’єкт «Укриття», працює 5 885 осіб. За найближчі три роки після зміни режиму експлуатації автори проекту прогнозують «втрату» приблизно половини з них. Щоб зберегти золоті кадри, які знають станцію до гвинтика, зараз, як розповів О.Голоскоков, «пробивається» ідея створення на базі станції централізованого підрозділу НАЕК «Енергоатом» і навчального центру для ремонтного персоналу.

Ще «на утриманні» третього блоку, тобто на балансі станції знаходиться близько 4 тис. осіб, котрі зайняті у житлово-комунальному господарстві, системі дошкільних установ, громадського харчування. Частина цих підприємств вже акціонується, частина передається у комунальну власність, але і тут без «кадрових жертв» не обійтися. Не можна сказати, що рішення про закриття Чорнобильської атомної, стало для атомників громом серед ясного неба. Привчені життям до всіляких сюрпризів тривалого перехідного періоду, вони розуміють, звичайно, що закриття не буде безболісним. Паніки, за словами помічника генерального директора ЧАЕС, не спостерігається. До остаточного, як сказано в урядовій постанові, закриття станції і дійсно далеко. «Адже взяти й закрити її на ключ неможливо. Ми просто переходимо в іншу фазу життєвого циклу станції», — підсумував О.Голосков.