Чи «купляться» на амністію підпільні мільйонери?

Скидається, що такого ж висновку дійшли і в Державній податковій адміністрації, підсумовувавши результати декларування прибутків громадян за минулий рік. Тут, і не безпідставно, вважають, що, крім семи мільйонерів, які офіційно задекларивали свої доходи, в Україні ще повнісінько і їх колег-нелегалів. Хоча така новина, як і те, що «роль тіньової економіки перевершує роль офіційного сектора, а в тіні перебуває кожна друга гривня доходу» («Зеркало недели» від 20 червня), на жаль, не нова. Тому «старою піснею про головне» прозвучали слова головного податківця країни, голови ДПА Миколи Азарова про можливу податкову амністію для власників величезних багатств. Щось таке ми вже чули: адже одним із пунктів передвиборної президентської програми Леоніда Кучми було повернення капіталу з тіні...

У принципі, ідея про таку амністію плідна, оскільки іншого шляху в уряду, справді, мабуть, немає. Ті країни, де вчинили таким чином, від такого рішучого кроку тільки виграли. Але... Як заявив М. Азаров, ті, хто задекларує все своє багатство (приблизно на 1 січня 1999 року) вважатимуться чесними підприємцями, «якщо це не пов’язано з убивством чи іншим злочином»... У зв’язку з цим виникає запитання: які саме злочини прощатимуться? Чи розглядатися в цьому випадку як «інший злочин» і такий, як приховування від податків? Чи за цей «гріх» належить «відпустка за державний рахунок»?

Нацбанк уже намагався повернути частину тіньових капіталів, відкривши анонімні валютні рахунки. Ті, хто «клюнули» на цю пропозицію, не думали, що анонімні рахунки невдовзі можуть бути анульовані...