«Давайте жити дружно»

Свобода однієї людини закінчується там, де починається свобода іншої, вважають учасники прес-конференції «Свобода й відповідальність: пошук взаєморозуміння», яка відбулася вчора в Києві. На думку учасників дискусії — представників мусульманських організацій України й українських учених-ісламознавців, поняття свободи слова передбачає відповідальність того, хто це слово промовляє, пише або... друкує карикатури на пророка Магомета. «Свобода людини віруючої обмежена її відносинами зі Всевишнім. Для невіруючої свобода закінчується там, де починається свобода іншої людини. Абсолютної свободи немає, адже абсолютна свобода — це вседозволеність», — вважає президент Всеукраїнської громадської організації «Український центр ісламознавства» Микола Кирюшко. Головною причиною скандалу навколо карикатур, що ризикує вилитися в небезпечне протистояння християнського і мусульманського світів, він вважає необізнаність європейців iз особливостями ісламу та поширення невірних стереотипів про мусульман. На відміну від християн, у яких повсякденне життя й релігія майже не перетинаються, для представника ісламу вони тісно пов’язані. «Для мусульманина іслам — це спосіб життя. Для нього немає нічого важливішого, ніж те, що він є мусульманином. До цього треба звикати, якщо ми хочемо жити разом», — сказав М. Кирюшкo. Такого співжиття не уникнути, оскільки, за його словами, мусульманська громада в Європі зараз становить близько 30 мільйонів осіб.

Політичне підґрунтя в розпалюванні міжконфесійної ворожнечі бачить у карикатурному скандалі протоієрей УПЦ МП Олександр Кубеліус: «Рухомі сили конфлікту — це влада та гроші». На його думку, для втілення своїх задумів певні сили намагаються створити «образ ворога» в обличчі представників мусульманського світу. «У першу чергу це вигідно тим, хто прагне активізувати роботу військово-промислового комплексу, розробляє нові види зброї, прагне контролювати фінансові потоки, енергоресурси», — вважає отець Олександр.

У сучасному глобалізованому світі, де стираються державні, культурні, мовні кордони, ми повинні пам’ятати, що всі ми різні, й відповідно до того вести діалог та уникати конфліктних ситуацій, наголосили учасники конференції.