«День вдячності» мені дуже близький...»
Покупці нашої новинки — про неймовірну тягу до проєктів газети «День»
26 Book Forum, на якому з успіхом був представлений «День вдячності» від «Дня», промайнув швидко, але враження учасників презентації і відвідувачів нашого стенда залишаться ще надовго. До речі, на сьогодні власниками книжкової новинки стали вже майже 300 людей!
Нагадаємо, придбати книгу можна, звернувшись
• за телефоном (044) 303-96-23
• електронною адресою: amir@day.kiev.ua,
• у магазин на сайті «Дня» за посиланням https://day.kyiv.ua/uk/library/books/den-vdyachnosti-peredzamovlennya
• прийти безпосередньо в редакцію, за адресою: проспект Перемоги, 121Д, відділ реалізації, кабінет 4.5.
• у книгарнях м. Львова.
Незабаром цей список буде значно розширено, стежте за оновленнями!
«ДЕНЬ» БУВ ПЕРШИМ І ЙОГО ІСТОРІЯ ВІД ДЖЕЙМСА МЕЙСА
Мирослава ПРИХОДА, доцентка Iнституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка:
— Уже багато років «День» ходить за мною, а я ходжу за «Днем». Ми ходимо одне за одним і маємо від цього насолоду. Спілкування з «Днем» і книжками «Дня», які мають дивовижне енергетичне подієве поле, ґуртує людей-однодумців. А новинка «День вдячності» — мені подвійно дорога, бо в ній знову є про Гарета Джонса. Це дивовижна історія, тому що саме зараз у різних кінцях світу про нього почали активно говорити. Але саме «День» був першим і його історія від Джеймса Мейса, і «Повість про двох журналістів» ще від 2005 року — захопили ідеєю, що треба опанувати Гарета Джонса, і нарешті моя мрія здійснюється.
Ви, напевне, знаєте, що 28 листопада відбудеться прем’єрний показ фільму «Ціна правди», цими днями ми обговорювали його фрагменти і концепти вдячності — і до Гарета Джонса, і всіх, хто дотичний до відновлення пам’яті про нього в Україні і не тільки. До прем’єри ми в Інституті журналістики заснували медаль імені Гарета Джонса і привідкрию інтригу, що «День» також буде пошанований. Крім цього, наші студенти два роки тому зробили бакалаврський проект «Гарет Джонс — журналіст» на основі його статей про Голодомор в Україні. За місяць вийде книжка статей Гарета Джонса не лише про Україну, а й про світ. Вона буде двома мовами — українською та англійською. Це вже я веду до того, що «День» задав ритм і одним з перших, якщо не перший, сказав про те, що праці Гарета Джонса мають прочитати і знати всі журналісти й абітурієнти, які готуються до фаху. Тому що ті стандарти, яких він дотримувався, гіперактуальні сьогодні. Правда для нього була понад усе.
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»
«СПРАВЖНЯ ГЛИБИННА ВДЯЧНІСТЬ — У НАС ВЕЛИКИЙ ДЕФІЦИТ»
Мирослава ЛIЩЕНКО, студентка Національного університету «Львівська політехніка»:
— 26 Book Forum і неосяжна купа книжок. Ходиш по рядах стендів, минаєш людей, бо вони тут лише тло — головними суб’єктами є книжки. І тут кидаєш оком на оригінальний дизайн стенда від «Дня». Підходиш помаленьку до естетичної вежі з книжками і бачиш книгу «День вдячності», яка ніби кличе тебе до себе. «Дякую» увійшло в користування вже як розплатитися карткою, яке вилітає на автоматі. «Дякую», «До побачення» — вже давно звучить як «проведіть карткою, введіть пінкод». Але справжня глибинна вдячність — у нас великий дефіцит. Її слід виховувати з самого дитинства, з сім’ї, а потім з суспільства цілого. Але якщо досі вам чуже таке почуття, вам досі незвично, як і мені часом, дякувати рідним за елементарні речі, якщо вам досі спадало на думку, що «дякую» це не ввічлива подачка, а ядро вашого світогляду, то цього можна навчитись! Думаю, книга «День вдячності» дає таку можливість, дає ще один шанс, пройнятися історіями і запозичити собі хоча б приблизне уявлення, чому потрібно бути вдячним. Тут зібрані історій про постатей, яким досі не сказали справжнього «дякую». Тому, не думаючи, я придбала її. Потрібно нарешті почати дивитися на вчинки з повагою і шаною, не затуляючи зір гординею і власним «я», бо вдячний ти, вдячні тобі. І так виростає міцна і зріла нація. Дякую, «День».
«ЗА ДОПОМОГОЮ ТАКИХ КНИГ МИ ЗБАГАЧУЄМОСЯ»
Леся ЧУХЕН, дизайнерка, постійна читачка «Дня»:
— На життя я заробляю ландшафтним дизайном. Це далеко від того, про що пишеться в книзі «День вдячності». Але як людина, яка прожила чималий «шмат» життя і пройшла крізь різні перипетії, маю неймовірну тягу до проєктів газети «День». А ця книга мені взагалі дуже близька, бо я народилася в сім’ї дисидентів, які в 1949 році були виселені до Сибіру. Власне, я була народжена в Іркутській області. Тому така література мені рідна і близька. Я прийшла за «Днем вдячності» спеціально. Купую її для свого сина. Він адвокат, цікавиться такими історіями. Я дуже шаную ваше видавництво. В інтернеті читаю газету в електронній версії. Поважаю головного редактора Лариса Івшину, знаю поіменно журналістів. Щоразу з приємністю відкриваю газету, слідкую за фейсбук-сторінкою. Від книги очікую передусім інформації, якої не знала. Ми не можемо все осягнути і збагнути. Але за допомогою книг від газети «День», публікації в газеті, ми збагачуємося і заповнюємо ті прогалини, яких потребуємо.
«БЕЗ ПЕРЕДПЛАТИ ГАЗЕТИ І НОВИНКИ «ДНЯ» ДО ХМЕЛЬНИЦЬКОГО НЕ ПОВЕРТАЮСЯ»
Олексій КОМРА, продавець із Хмельницького:
— Я приїхав до Львова спеціально на форум, щоб ознайомитися з новинками, відвідати презентації, подивитися нові фільми. Слідкував за новинками, де саме буде стенд від «Дня», бо маю завдання від дядька: передплатити газету і придбати нову книгу «День вдячності». Це вже стало традицією — без передплати газети і новинки «Дня» до Хмельницького не повертаюся. Як бонус — щоразу на форумі маю живе спілкуванням з головним редактором чи журналістами, які працюють у виданні. Тепер я знаю, хто час від часу пише про мій Хмельницький і до кого можна звертатися. З улюблених рубрик у газеті — віддаю перевагу суспільним, люблю читати про книжкові новинки на сторінках «Українці — читайте», а на сайті — блоги Бориса Соколова та Ігоря Лосєва. З книг найбільше запали в душу добірки «Бронебійна публіцистики» і «Підривна література». Тепер матимемо в сімейній бібліотеці таке солідне і красиве видань, як «День вдячності».
