До гривні — з любов’ю

Кампанія з широкої пропаганди української грошової одиниці, яку минулого року оголосили декілька громадських організацій та об’єднань, набирає обертів. За задумом її організаторів, 2003 рік повинен стати Роком міжнародної популяризації гривні. Оргкомітет цієї акції вже підготував звернення до керівництва України і міжнародних організацій із закликом підтримати його ініціативу. Визначено й докладний план заходів на поточний рік. Серед них голова Громадської ради України Валентин Халецький особливо виділяє три свята-фестивалі: «Хрещення гривні» 19 січня, «Свято любові до гривні» 14-15 лютого й участь гривні в традиційному вересневому «Параді брендів». Популяризатори гривні схильні розглядати свою пасію як повноцінний український бренд. Тому її зображення повинні тиражувати не тільки на сувенірній, а й на іншій гідній цього знака продукції. Настане час, вважає В. Халецький, коли слово «гривнєвий» стане синонімом високої української якості (щось на зразок Знака якості радянських часів).

Основними методами популяризації гривні, що є складовою частиною створення позитивного іміджу України у світі, стануть виставки-презентації гривні в Україні та в сусідніх із нею державах, а також розповсюдження сувенірно-монетної продукції, при цьому особливу увагу приділятимуть прикордонним територіям і транспорту. До речі, у серіях пам’ятних і ювілейних монет, випущених Нацбанком України, вже нараховується 120 монет, а в 2003 року до них додадуться ще 22 новинки.

Та відправною точкою популяризації гривні стали для її шанувальників усе-таки не нумізматичні можливості, а переваги гривні як платіжного засобу. Протягом багатьох років гривня — стабільна і надійна грошова одиниця, що, на думку учасників акції, дозволяє ставити на порядок денний визнання її вільно конвертованою валютою. Анітрохи не сумніваючись у здійсненності цього задуму, популяризатори сміливо пророкують гривні в недалекому майбутньому місце «між зоною євро та зоною ієни», тобто «зона гривні» повинна покрити територію колишнього СРСР (і російський рубль їй не перешкода). Очевидно, до того радісного дня популярність гривні у світі досягне таких висот, що слово «гривня» буде у всіх на вустах, а економісти зі своїми розрахунками скромно відійдуть убік, поступившись волевиявленню мас.

Тим часом популярність валюти залежить швидше від її стабільності і платоспроможності. А поки населення України, як і раніше, більше довіряє іноземній валюті: її, за даними Нацбанку, куплено з початку 2002 року по 27 грудня на суму, еквівалентну $773,8 млн. Щоправда, за цей самий час українці продали іноземної валюти на $187,3 млн. більше, ніж купили, що можна розцінювати як обнадійливий для гривні чинник.

Між тим 2003 рік буде нелегким для Національного банку з погляду підтримки стабільності гривні, оскільки все більш настирливо звучать голоси на користь лібералізації валютного ринку. Оператори міжбанківського валютного ринку незадоволені умовами торгів на «міжбанку». Так, начальник управління регулювання ресурсів ВАБанку Олександр Заварихін зазначив Інтерфакс-Українi, що минулого року торги відбувалися практично «в ручному режимі Нацбанку», а заступник директора департаменту казначейства «Кредит Банк (Україна)» Юрій Малюк вважає, що «валютний ринок дуже зарегульований». Невдовзi після свого вступу на посаду глави Нацбанку Сергій Тігіпко заявив про намір проаналізувати необхідність лібералізації режиму валютного регулювання і винести це питання на розгляд Ради Нацбанку. При цьому він відзначив, що навіть у разі прийняття рішення про лібералізацію режиму валютного регулювання, зокрема, про зниження нормативу обов’язкового продажу, цей процес відбуватиметься поступово. Протягом 2002 року на міжбанківському валютному ринку України зберігалася стабільна ситуація з поступовою девальвацією курсу гривні, який знизився на 0,72% (з 5,2985 грн./$1 до 5,3365 грн./$1).