Доходи з пінного кухля

Багато хто в нашій країні ще пам’ятає часи, коли найбільші гроші можна було заробити на газованій воді та пивній піні. Чим більше її було в кухлі або банці, тим менше справжнього напою звеселяло радянських громадян. Тепер інші масштаби. На піні вже не заробляють — на пиві багатіють. Наприклад, пивзавод «Оболонь» у 2001 році одержав чистий прибуток 120 млн. гривень, збільшивши його на 76,4%, або на 58 млн. гривень, у порівнянні з 2000 роком. Тож конкуренція на цьому ринку, де перетинаються інтереси потужних вітчизняних та зарубіжних виробників, дедалі загострюється. І це, особливо для симпатиків цього бурштинного напою, дуже добре. Чим більша конкуренція, тим нижчі та стабільніші ціни.

Втім, у конкуренції бувають досить несподівані прояви. Так вчора знайшов підтвердження з перших вуст намір Донецького заводу «Сармат», що входить до п’ятірки найбільших виробників пива в Україні, придбати контрольний пакет акцій лідера з випуску вітчизняного пінного напою — закритого акціонерного товариства «Оболонь». За словами генерального директора Донецького пивзаводу «Сармат» Станіслава Мельника, жодні перешкоди в реєстрації придбаного «Сарматом» пакета акцій не завадять «шахтарям» поступово отримати усі свої права як співвласника ЗАТ «Оболонь». Зараз компанія «Керамет-Інвест», яка займається скупкою акцій «Оболоні», як сказав С.Мельник «Українським новинам», вже має понад 10% акцій. Топ-менеджер донеччан твердить, що скуповування ведеться відповідно до діючого законодавства, і що будь- яка людина, у тому числі акціонер «Оболоні», має право продати свої акції. С.Мельник повідомив, що «Сармат» хоче одержати «Оболонь», щоб стати найбільшим учасником ринку пива і контролювати його 35%. (Крім головного підприємства, до Донецької пивної групи також входять пивкомбінат «Крим», Луганський пивзавод, Полтавський пивзавод, Київський пивзавод №1 і Дніпропетровський пивзавод. На них, за деякими даними, припадає близько 13% ринку пива.) «Ніхто не збирається якусь торгову марку залишати або знищити. Це нормально — дві торгові марки — сказав Мельник, — «Сармат» сильно представлений на сході і півдні, «Оболонь» — потужний ринок у центрі, на заході, півночі. Чому не об’єднатися?»

Спроба надати цьому запитанню риторичного характеру, а отже й легко отримати позитивну відповідь, віддає лукавством. Любителям пива, звичайно, байдуже, хто контролює його випуск. Для них лише важливо, щоб продукт був якісним і недорогим. І в даній ситуації зрозуміло, що інтереси цих людей можуть зазнати певних втрат — монополісти ніколи не узгоджують свою цінову політику з інтересами покупців.

Як пояснив «Дню» державний уповноважений Антимонопольного комітету України В’ячеслав Козлов, стаття 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначає, що 35% — це вже монопольна частка ринку, і АМК має розглядати питання про дозвіл на володіння нею. Щоб добитися дозволу, сказав В.Козлов, підприємство повинно довести, що воно не є монополістом. Комітет же, за словами держуповноваженого, взагалі не має права давати дозволу на монополізацію ринку. Проте, згідно з законом, останнє слово у даному питанні належить урядові.

Тим часом керівництво «Оболоні» звинувачує «Сармат» не у монополiзмi, а лише у спробі захопити управління компанії шляхом незаконної скупки акцій. Як заявив у вівторок почесний президент ЗАТ «Оболонь» народний депутат Олександр Слободян, «Сармат» через «Керамет-Інвест» вже скупив близько 5—7% акцій «Оболоні». (Доля «Оболоні» на українському ринку пива торік зросла з 27,1 до 27,6%. Підприємство також володіє контрольними пакетами акцій Севастопольського пивобезалкогольного комбінату, Охтирського пивоварного заводу та ЗАТ «Бершадський пивкомбінат».) Слободян підкреслив, що вважає скупку (за курсом, що у 5 разів перевищує номінальну вартість акцій — 100 грн.) незаконною, оскільки статут ЗАТ передбачає купівлю- продаж акцій лише в межах товариства. Лідер «Оболоні» заявив, що проти акціонерів підприємства, які продали свої акції конкуренту, компанія має намір розпочати судовий процес. Тим часом начальник методичного відділу управління корпоративних фінансів Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку Наталя Завгородня повідомила «День», що в законі немає обмежень на купівлю-продаж акцій ЗАТ, крім одного. Вони, за словами Н.Завгородньої, не можуть поширюватися шляхом передплати, а також на організаційно оформленому ринку цінних паперів. У той же час, як сказала фахівець, не існує заборони для акціонерів продавати свої акції — вони можуть це робити вільно.

Таке пояснення проливає світло на те, чому О.Слободян змушений заявляти, що компанія зробить спробу розв’язати проблему також «на політичному рівні». Неважко також припустити, що саме політична боротьба та відповідні післявиборні розклади і є основними чинниками описаної колізії. Причетні до великої політики українські бізнесмени, як завжди, демонструють своє невміння домовлятися. Чи зможе узгодити їхнi інтереси уряд та що він за це отримає від політиків?

ДО РЕЧІ

У середу в ЗАТ «Оболонь» не відбулися збори акціонерів, бо на них зареєструвалося лише 33% акцій. Невдоволення акціонерів-пивоварів викликає невиплата дивідендів, вони побоюються, що акції ЗАТ через заплановану додаткову емісію втратять свою нинішню вартість. Тим часом декого з тих, хто продав акції, не допускають до роботи.