«Довіри до МОЗ немає»
Чому медиків-волонтерів не пускають на фронт?
Наприкінці минулого року проект «Перший добровольчий мобільний шпиталь імені Миколи Пирогова» відзначав річницю своєї роботи на фронті. У зоні АТО медики здебільшого працювали як військова швидка допомога, вчасно та оперативно рятували поранених бійців.
Щоб проект продовжив роботу, його має затвердити Міністерство оборони та Міністерство охорони здоров’я, яке має підписати з керівниками добровольчого шпиталю відповідний меморандум. Без цього медики не мають права їхати на фронт. Міноборони проект затвердило, а МОЗ уже три місяці ігнорує підписання меморандуму. Через це проект тимчасово призупинив роботу.
Геннадій ДРУЗЕНКО, голова наглядової ради «Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова»:
— Наразі міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі обіцяє, що ледь не завтра (тобто, 4 лютого. — Авт.) підпише цей меморандум, бо нібито про нього не знав. Очевидно, є бажання вийти з цієї ситуації з красивим обличчям, але, з огляду на співпрацю з МОЗ, довіри до таких заяв немає. Без підпису міністра не можна запустити механізм відправки лікарів на передову. Бо якщо вони поїдуть, то будуть не просто самозванцями, а людьми, які чинять кримінальне правопорушення та займаються незаконною медичною діяльністю.
Втім, зараз на свій страх і ризик на фронті лишилося троє волонтерів — за рахунок своєї минулорічної відпустки. А за рік у проекті взяли участь 170 медиків.
Чому мовчить МОЗ? Міністерству дійсно байдуже, а чиновники бояться, бо зараз почались перевірки з прокуратури, СБУ, і це для них нормальна логіка — прикрити себе. А у волонтера одна мета — зберегти життя інших, тобто, прикрити грудьми цивільних і військових. Урядовці розмірковують так, що проект можна тихенько закрити, щоб не було жодного клопоту.
