Другу Арафату від друга Леонiда. Особисто
Андрій ДЕРКАЧ:
— Я не знаю цю тему, хто готував нагородження, як готувалося. Ну, в радянський же час нагороджували всі братські республіки, які намагалися там щось будувати. Напевно, Тарасюку видніше, в чому інтереси зовнішньої політики, — без МЗС це не могло пройти.
Юрій КАРМАЗІН:
— Наш Президент, оскільки немає законодавчого поля про державні нагороди, робить все на свій розсуд. Орден Вяхіреву, орден Арафату... По-моєму, «Ярослав» I ступеня ще нікому не вручався. І я так зрозумів, що Арафат зробив для України набагато більше, ніж будь-який її гідний громадянин. Я думаю, цей факт для історії медицини.
Павло МОВЧАН:
— Я пригадав старі часи: це тенденція Микити Сергійовича, яка простежується і сьогодні. Я не розумію, який стосунок має Арафат до України й українських проблем? Може, ми йому зброю продавали? Я не розумію логіки цих речей. Це просто абсурд, і чим далі, тим більше. Очевидно, це втрата політичного чуття в Президента.
Мустафа ДЖЕМІЛЬОВ:
— Ну, якщо Президент лідерові кримських комуністів Леоніду Грачу ордена дав, то чому не дати Арафату?
Випуск газети №:
№165, (1999)Рубрика
День України