Дихайте глибше!

Науково-практична конференція «Повітря України: локальні та глобальні наслідки його забруднення і шляхи оздоровлення», що пройшла учора в Інституті гігієни та медичної екології, стала вже п’ятим заходом такого рівня з серії екологічних за останні кілька місяців. Активність екологів і лікарів цілком можна пояснити на фоні даних Мінекоресурсів, згідно з якими в Україні немає жодного регіону, де б якість атмосферного повітря відповідала б санітарним вимогам. Більше третини українців проживає у «зонах ризику» — 24,3% живуть в умовах високого забруднення, а 7,6% — дуже високого. Безумовно, більше усього «дістається» промисловим регіонам. Наприклад, у Дзержинську рівень забруднення повітря перевищує припустимий у 7,6 разів, а в Одесі — в 10,2 разів.

Однак, якщо у промислових регіонах криза пояснюється тим, що ряд підприємств через відсутність очисних установок не дотримується нормативів гранично допустимих викидів, то коли йшлося про Київ, у розряд першорядних потрапила інша проблема — транспортна. Зокрема, фахівці підкреслили, що столична міськадміністрація періодично ліквідує екологічно чисті трамвайні і тролейбусні маршрути, замінюючи їх більш вигідними «Газелями». Крім цього, на думку голови комітету екологічної політики Верховної Ради, народного депутата України Юрія Самойленка, необхідно нарешті ввести санкції щодо водіїв, які їздять без каталізатора, і заборонити ввезення до країни старих автомобілів, експлуатація яких суттєво шкодить повітрю в місті. На сьогоднішній день, згідно з висновками експертів, 47% «забруднювачів повітря» — це промислові підприємства, а 53% (за словами фахівців, ця цифра з кожним місяцем зростає) — автотранспорт.

Серйозною проблемою, на думку учасників конференції, залишається й відсутність екологічної освіти та екологічної самосвідомості в українців. Адже сама ймовірність введення штрафних санкцій щодо водіїв «брудних» автомобілів сприймається ними як обмеження прав і чергового «здирства» з боку держави. Тим часом неупереджені цифри можуть примусити переглянути пріоритети. Наприклад, серед населення, яке проживає в умовах високого забруднення атмосферного повітря, показник загальної первинної захворюваності вище на 13%, рівень захворюваності на туберкульоз — на 49%, а нервової системи — на 42%. До того ж не секрет, що над «повітряними» проблемами вже замислилися в усьому світі, де доведено прямий зв’язок між брудним повітрям і станом людини, а надмірна технологізація призвела до того, що кожний наступний рік спекотніший за попередній. У результаті, за словами екологів, арктичний морський лід за період з 1978 року по 1996 втратив 6% своєї площі, тобто на рік у середньому зникає масив льоду, рівний за площею, скажімо, Бельгії. Кіотський протокол, який передбачає обмежену кількість викидів кожною країною на рік, що виконується не усіма, може запобігти екологічній катастрофі, що насувається, однак для позитивних змін, вважають фахівці, мало дій з боку держави. Важливо, щоб здоров’я у системі координат піднялося на більш високий рівень.