Дикі, як свійські

Розведення диких тварин у напіввільних умовах, тобто вольєрах, почали використовувати вінницькі лісівники. Маючи у користуванні 257 тис. га мисливських угідь, а це 12% від усіх угідь області, у 10-ти лісгоспах виокремили ділянки і обгородили їх сіткою під вольєрне господарство. Його загальна площа становить понад 800 га. У вольєрах утримуються не лише «корінні» для лісів Вінниччини дикі кабани, а й завезені — олені плямисті, муфлони та лані. Саме їх популяцію прагнуть збільшувати в регіоні. Начальник Вінницького облуправління лісового та мисливського господарства Анатолій БОНДАР каже, що у такий спосіб лісівники намагаються підвищувати ефективність ведення мисливського господарства і збільшити чисельність та видове різноманіття мисливської фауни.

«Наприклад, у Крижопільському лісгоспі вольєр облаштований для утримання поголів’я дикого кабана та лані європейської. Його площа 104 га. За обліком, на початку року чисельність диких кабанів була 22 голови, а з урахуванням молодняка — приблизно 30 голів. Тварини були привезені із Дашівського лісгоспу для відновлення популяції, оскільки кілька років тому «місцеві» парнокопитні практично зникли з мисливських угідь у зв’язку з епідемією африканської чуми свиней, — розповідає Анатолій Бондар. — Дружне сімейство диких кабанів гарно себе почуває на території вольєру, вони тут доглянуті, захищені. А молодняк із старшими особинами важко й назвати «дикими» — у звичний для підгодівлі час, коли до вольєру під’їжджає трактор із кукурудзою, вони вже очікують на смаколики і дозволяють працівнику вольєру досить близько підходити».

Тим часом лісівники Гайсинського держлісгоспу розводять ланей у вольєрі площею 57 га. 25 тварин завезли з приватного мисливського господарства. Зараз чисельність поголів’я у вольєрі зросла до 35 голів. У Бершадському лісництві взялися за розведення оленя плямистого. Вже завезли вісім тварин з Харківської, Київської та Волинської областей. Лісівники запевняють, що цей вид у дубових лісах Поділля почувається досить комфортно. Крім оленів, за вольєрним принципом у господарстві живуть дикі кабани, шість ланей та три муфлони.

Для успішної адаптації тварин до нових умов проживання та збільшення чисельності мисливських звірів, які утримуються у вольєрних господарствах, лісівники та єгері забезпечують створення всього комплексу біотехнічних споруд, облаштовують штучні водопої, налагоджують догляд, охорону та підгодівлю тварин. Для цього заготовляють власними силами сіно, зернові, коренеплоди, тисячі зелених кормових віників та закуповують сіль для солонців.