«Динамо» і тренер
Минулої неділі остаточно стало зрозуміло, що у київському «Динамо» вперше у новому тисячоліття з’явився справжній тренер. Не просто людина, яка займає визначене регламентом місце на лаві запасних і виступає на прес-конференціях, а справжній керівник команди, який самостійно визначає не тільки склад і тактику команди на наступну гру, а й налагоджує (теж самостійно) тільки йому відомий механізм функціонування футбольного колективу.
Такого тренера в «Динамо» не було з кінця вісімдесятих років, коли команду залишив Валерій Лобановський, який тоді поїхав на роботу за кордон. Говорити про роботу Лобановського після повернення до Києва у 1997 році у повному смислі цього слова не доводиться. За станом здоров’я видатний тренер уже не міг працювати на повну силу, однак самої лише присутності цієї людини виявилося достатньо аби «Динамо» в останній раз нагадало про себе на європейській арені.
В іншi термiни найкращим українським футбольним клубом усіх часів керували більш або менш старанні фахівці, яких тренерами можна було назвати лише за посадою. На практиці ж чи не найкраще за всіх забезпечена команда впродовж багатьох років готувалася до виступів за методикою початку сімдесятих років, яку під виглядом удосконалення тільки погіршували.
Не допомагали й нові гравці, яких до «Динамо» почали збирати з усього світу. Зробити із них справді висококласну команду не вдавалося в останні роки і самому Лобановському. Про його наступників говорити не доводиться. Розібратися у тому, хто кого і чому запрошує до «Динамо», як виглядає, не могли навіть усередині самого клубу, де сформувалося одразу кілька «груп впливу», що підтримували ту чи іншу групу футболістів.
Уже на початку минулої осені, коли «Динамо» показало свою повну безпомічність у Лізі чемпіонів, стало зрозумілим, що без професійної руки справжнього тренера зупинити регрес буде неможливо. Ставити до керма ще кого-небудь із більш ніж численного тренерського штабу динамівців не було сенсу — результат був передбачуваний заздалегідь. Необхiдний був абсолютно новий тренер, якого керівництво «Динамо» побачило в особi 60-річного росіянина Юрія Сьоміна.
Ті, хто ще зберіг інтерес до вітчизняного футболу після того, що з ним зробили в останні роки, тепер не впізнають київське «Динамо». Не запросивши взимку жодного (!) футболіста, команда показує якісно інший рівень гри. Кожен із одинадцяти футболістів, які виходять на поле у біло-синій формі із літерою «Д» на лівій стороні футболки, знає своє місце у командній тактиці та сумлінно виконує ігрове завдання з першої до останньої секунди. До гри команди повернулась вже забута за давністю років колективна швидкість, коли кожен гравець у кожен момент гри знає, куди і навіщо він має бігти.
Перша гра «Динамо» у весняній частині чемпіонату України проти «Дніпра», який на той момент йшов на першому місці, вразила не результатом. Великої перемоги з рахунком 4:0 динамівці, за певного збігу обставин, могли і не здобути, але те, що гості із Києва спокійно і впевнено диктували свою гру господарям поля, було очевидно. І результат не міг не прийти.
Наприкінці минулого року розлючений черговою поразкою «Динамо» у Лізі чемпіонів тодішній виконувач обов’язків тренера Олег Лужний заявив, що з тими гравцями, якi є, «Динамо» не має перспектив. Як виявилося, це сам Лужний не мав перспектив— як тренер команди такого рівня.
Запрошений у грудні Юрій Сьомін не став одразу вимагати підсилити команду тими чи іншими виконавцями. Його слова у перший день перебування в Києві про те, що в «Динамо» є багато дуже хороших футболістів, багато хто сприйняв як комплімент ввічливого гостя, який ні до чого не зобов’язує. Але новий тренер насправді став працювати з тими, хто вже є у «Динамо», майже одразу визначивши тих, хто його команді не потрібен. Такого у Києві не бачили з минулого століття! Вперше з дев’яностих років у «Динамо» з’явився основний склад футболістів, а не просто група гравців, які виходять з перших хвилин на ту чи іншу гру. І головне — цей склад почав грати у якісно інший футбол!
Що тепер робити спритним ділкам, які всі попередні роки крутилися навколо «Динамо», пропонуючи то одного, то іншого закордонного «супергравця» за чималенькі гроші? Напевно, шукати інше місце для застосування своїх здібностей. Тому що футболістів для команди тепер буде підбирати виключно тренер. Для Юрія Сьоміна, як показали перші місяці його роботи у Києві, не існує авторитетів. У нього, як у справжнього тренера, на полі грають ті, хто найкраще може реалізувати командну тактику, яка нарешті з’явилася у команди. А це означає, що «Динамо» і надалі буде зростати, з кожним днем показуючи нові грані своєї нової гри.
Хто знає, чи швидко оцінять таку зміну динамівські уболівальники, яких в останні часи ставало все менше? Точніше вони всі залишалися, але, як тепер кажуть, «у режимі очікування». Здається, дочекалися! На «Динамо» знову буде цікаво дивитися, гра команди знову буде тішити не тільки результатом, а й змістом.
У суботу йдемо на футбол! Буде грати «Динамо»!
Чемпіонат України. 19 тур.
«Арсенал» — «Зоря» — 1:1; «Металіст» — «Ворскла» —3:0; «Шахтар» — «Закарпаття» — 5:0; «Чорноморець» — «Нафтовик» —0:1; «Металург» (З) — Металург (Д) — 1:1; «Карпати» — «Харків» — 1:0; «Дніпро» — «Динамо» — 0:4; «Кривбас» — «Таврія» — 1:1
Становище лідерів:
1. Шахтар — 44 очка; 2. «Дніпро» — 43 очка; 3 — 4. «Динамо» та «Металіст» — по 42 очка.
