Джемілєву — 71

Своє 71-річчя (13 листопада) лідер кримських татар Мустафа Джемілєв вперше з часів СРСР не зі своєї волі відзначає за межами батьківщини. Після анексії Криму в березні 2014 року, Росія на 5 років заборонила Мустафі-ага в’їзд на територію півострова. Свого часу дисидент, народний депутат України, Уповноважений Президента України в справах кримськотатарського народу 15 років провів у радянських таборах і в’язницях, відстоюючи права кримських татар. Сьогодні Джемілєву знову доводиться повертатися до боротьби за свій народ. У цій справі він не втрачає сил, волі та цілеспрямованості.

«День» привітав Мустафу Джемілєва з особистим святом і обговорив актуальні питання війни на сході України, майбутнього Криму і складнощів, з якими стикаються кримські татари на окупованих територіях.

— Мустафо-ага, зараз ви вперше з часів СРСР змушені святкувати свій день народження поза своєю батьківщиною. Які відчуття у вас з цим пов’язані?

— Звичайно, хотілося б зараз перебувати там — у Криму, серед своїх близьких і співвітчизників. Але коли йде війна, щодня гинуть десятки людей, говорити про якийсь дискомфорт, пов’язаний із тим, що додому не пускають, просто некоректно. Ведеться війна, і, мабуть, кожен із нас повинен нести якийсь свій тягар. Мені дістався такий!

Але один із перших дзвінків з привітаннями був від Президента України. Мої співгромадяни та керівництво країни намагаються компенсувати те, що я не можу бути в Криму серед своїх співвітчизників.

— Існує думка, що Росія може спробувати продовжити акт агресії проти України з метою «прорубати» коридор зі сходу України до Криму. Чи варто розглядати цю можливість серйозно?

— Дійсно, така інформація є. Наприклад, мені надіслали відео з Херсонської області — інтерв’ю з мешканцем Генічеського району. І там говориться: «З вами розмовлятиме мешканець Генічеська, який наразі перебуває у складі України». На цю тему я говорив із Президентом. У Херсонській області відбувається розгул проросійських сил і тому потрібно щось робити. Наприклад, формування батальйону з кримських татарів, які мешкають у Херсонській області і стривожені можливими просуваннями росіян у напрямку Криму через Херсон. Оскільки там мешкає близько 10 тисяч кримських татар, вони хочуть брати участь у обороні наших територій.

— По-вашому, наскільки адекватно оцінює ситуацію українське керівництво? Чи готують вони країну до серйозної оборони?

— У міру наших можливостей така робота ведеться. Але в порівнянні з російською могутністю, наші сили наразі нерівнозначні. Взагалі, вся ситуація виглядає тривожно — вона може провіщати кров і нові людські жертви. Але що далі Росія просуватиметься вглиб України, то ближче буде кінець самої Росії.

— Як ви гадаєте, на тлі подій, які відбуваються на сході України, чи не забувається проблема Криму, як у середині країни, так і на міжнародному рівні?

— Наші співвітчизники дуже цим стурбовані. Вони дивляться передачі, слухають заяви наших державних діячів і створюється враження, що Крим пішов на задній план. Взагалі, це все можна зрозуміти, адже в Криму не ллється кров, хоча продовжуються викрадення людей, арешти й обшуки. Тому увага громадських діячів і преси в основному прикута до тієї частини України, де ведуться бойові дії.

Але я не думаю, що хтось із керівництва нашої країни коли-небудь скаже, що ми відмовимося від Криму — такий політик довго у владі не протримається.

— Які настрої переважають серед кримських татар, котрі мешкають на території окупованого Криму?

— Переважна більшість людей хоче хоча б якихось прогнозів — коли буде визволення. Є песимісти, але в цілому я не зустрічав нікого, хто б розмірковував би про перспективи кримських татар у складі Росії. Всі розраховують, що ми колись будемо визволені.

Спочатку російська влада намагалася домовитися з меджлісом, адже це представницький орган кримських татар, а народ зважає на те, що вирішить меджліс. Але коли росіяни зрозуміли, що домовитися з ним неможливо, вони перейшли до своїх традиційних методів — тиску, спроб створити рівнобіжні меджлісові структури. Росія витрачає багато енергії, щоб внести розлам до лав кримських татар і сформувати новий Курултай за допомогою тиску на депутатів національного з’їзду, обрання бажаних для них людей у меджлісі. Але це є безперспективним, адже переважна більшість кримських татарів на це не піде.