«Економіка вимагає...»

До кінця першого кварталу, за яким можна буде судити про старт української економіки та давати перші прогнози на 2012 рік, залишилися лічені дні. Але не завадить іще раз проаналізувати підсумки минулого року. У Асоціації українських банків (АУБ) оцінюють його як негативний. А 2012 рік називають навіть складнішим, ніж 2008-й, коли було встановлено девальваційний рекорд (60%), оскільки експерти світової економіки говорять про ризики кінця 2012 року, що повною мірою поширюються й на Україну.

Президент АУБ Олександр Сугоняко підкреслює, що українська економіка має дегенеративну структуру, зорієнтовану не на потреби громадян країни, а на попит глобальної економіки. «Вона дуже відкрита й дуже залежна, — підкреслює Сугоняко й продовжує: — Наша економіка вимагає нової індустріалізації й належного кредитування. А для цього необхідно мати відповідну банківську галузь». Президент АУБ стверджує, що банківська система України за час кризи постраждала сильніше, ніж інші країни Центральної й Східної Європи. Від 20% до 40% кредитного портфеля наших банків припадає на так звані токсичні кредити. І лише третина всіх кредитів йде в реальну економіку. «Оцінюючи діяльність Нацбанку, — говорить Сугоняко, — навіть депутати-регіонали зазначають, що нинішня його політика лише загострює негативні явища у вітчизняній економіці». Словом, АУБ ставить питання про відставку керівництва Нацбанку й передусім його глави Сергія Арбузова. Відповідні подання відправлені керівникам держави, народним депутатам і членам Ради Нацбанку.

Виступаючи перед журналістами, президент АУБ Олександр Сугоняко підкреслив, що поза увагою керівництва Нацбанку торік залишався розвиток національного господарства, кредитування вітчизняного виробника та сприяння поліпшенню платіжного балансу. Утискаючи ліквідність банків, аби утримувати обмінний курс і інфляцію, НБУ, на думку аналітиків АУБ, втратив відчуття міри. Це завдало відчутного удару по економіці та банківській сфері, негативно позначилося на ліквідності, процентних ставках по депозитах і кредитах та на обсягах кредитування, призвело до уповільнення економічного зростання наприкінці 2011 року. На цьому тлі в країні загострилися також політичні ризики, істотно зріс протестний потенціал і недовіра до влади.

Найбільшим гріхом НБУ в АУБ вважають те, що він не ставить тему довіри, яка є сьогодні провідною для світової фінансової системи. Більше того, НБУ сам її руйнує. Такий вплив виявився в «паспортизації» валютно-обмінних операцій, а також при озвучуванні намірів використовувати російський рубель у розрахунках і валютних резервах, анонсуванні випуску «золотих сертифікатів» і золотих інвестиційних монет, підтримці випуску так званих валютних ОВДП.

На думку АУБ, замість того, щоб плавно, відповідно до ситуації в економіці девальвувати гривню (на 10-15%), що було б обсолютно непомітно для громадян, Нацбанк витрачає золотовалютні резерви країни на підтримку її курсу. Тим самим він формує істотний девальваційний потенціал на період після парламентських виборів. А сам виконує ще й не властиві йому функції «золотошукача». Сугоняко передбачає, що штучне стримування девальвації гривні може призвести до таких самих подій, як у Білорусі, де курс щосили тримали до виборів, а після них він впав одразу на 72%.

Сугоняко жорстко критикує Нацбанк і його керівництво за кадрову політику за принципом «свій-чужий», за створення власного телеканалу, за підтримку такої нереальної обіцянки влади, як дешева масова іпотека, якої, на його думку, просто не буде. Але при цьому, відповідаючи на запитання «Дня», він усе ж таки зазначає, що недавня постанова НБУ про зниження облікової ставки й зміну норм резервування для комерційних банків може свідчити про те, що НБУ чогось вчиться.