Електронна готовність: є тільки кадри
У сфері інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) Україна швидко просувається вперед, однак вона ще не створила розвинену інформаційну економіку на рівні світових стандартів. Лише за умов прийняття сучасної довгострокової стратегії розвитку ІКТ Україна зможе зайняти гідне місце у світовому інформаційному суспільстві. Таким був «слоган» учорашньої презентації комплексного дослідження «Оцінка електронної готовності України», яке вперше здійснили міжнародні та вітчизняні експерти. Матеріали цієї праці будуть використані при розробці державної програми «Електронна Україна» та підготовці України до участі у Всесвітньому саміті з інформаційного суспільства.
Дослідження, яке, за словами постійного представника Програми розвитку ООН в Україні Дагласа Гарднера, є «моментальним фото», базується на аналізі сильних та слабких сторін сьогоднішньої «електронної держави». Слабкі сторони поки що переважають. Інформаційна інфраструктура в країні більш розвинена в містах, ніж в сільській місцевості. Зокрема, щільність телефонного зв’зку у Києві є найвищою і сягає 45%, в той час як в сільських районах вона наближається лише до 5%. Отримавши у спадок від СРСР систему телекомунікацій, що не відповідала потребам країни із 50-мільйонним населенням, Україна й досі програє в темпах розвитку телекомунікацій іншим країнам світу. Певним досягненням можна вважати поширення в Україні Інтернету, яким користуються майже півтора мільйони чоловік, однак законодавчо надання цих послуг майже не врегульовано. Електронна комерція в Україні все ще перебуває на початковій стадії і, як вважають дослідники, не досягла критичної маси, щоб «притягнути» ринок до себе. І хоча кількість Інтернет-магазинів швидко зростає, вони не приносять великих прибутків їхнім власникам порівняно із звичайним бізнесом.
Найсильнiшою стороною українського сектора ІКТ експерти називають наявність значних людських ресурсів. Так чи інакше система освіти щорічно поповнює цей «золотий» фонд. Нагадавши про те, що Україна за кількістю програмістів, які мають міжнародний сертифікат, посідає четверте місце у світі, президент корпорації «Квазар-Мікро» Євген Уткін загострив питання на тому, чи зможемо ми ефективно скористатися наявним інтелектуальним капіталом нації. Індикатором ставлення держави до розвитку ІКТ завжди слугував рівень грошових потоків. За словами Є.Уткіна, минулого року витрати усіх державних установ на інформаційні технології склали досить значну суму — 700 млн. грн., але на загальнодержавну програму інформатизації, яка має відігравати координуючу роль, припадає не більше 2 млн. грн. Не додає оптимізму щодо державної підтримки і нещодавно оприлюднений проект програми дій нового уряду: голова робочої групи експертів, які проводили дослідження, Віктор Лисицький звернув увагу на те, що в документі жодним словом не згадана сфера інформаційних технологій, і це тривожний сигнал.
