Епоха на ім’я Ольга Кусенко

Напередодні Міжнародного дня театру та 90-річчя з дня заснування Театру ім. І. Франка кияни вшановували пам’ять відомої української актриси Ольги Яківни Кусенко (1919—1997 рр.). У центрі столиці, в Пасажі (вул. Хрещатик, 15), відкрили меморіальну дошку на будинку, де проживала майстриня сцени та кіно. У церемонії приймали участь колеги-франківці, громадські й політичні діячі, а також шанувальники її таланту.

Акторська доля Кусенко була пов’язана з одним театром. Понад шістдесят років пропрацювала вона першій національній сцені! Саме тут прийшла до неї слава глядачів і тут вона пізнала гіркоту несправедливості... Ольга Яківна мала божий дар, особливо їй вдавалися ролі психологічного плану. Кусенко правдиво й глибоко розкривала внутрішній світ своїх героїнь, відтворювала живі, яскраві характери. Вона створила цілу галерею незабутніх образів як сучасниць, так і героїнь класичних творів : Марися («Мартин Боруля» Карпенка-Карого), Олена («Глитай, або ж Павук» Кропивницького,), Маруся («Ой, не ходи, Грицю...» Старицького), Анна («Украдене щастя» Франка), Лючія («Філумена Мартурано» Де Філіппо), Регана («Король Лір» Шекспіра), Меланка («Свіччине весілля» Кочерги), Андромаха («Кассандра» Лесі Українки), Васілуца («Каса маре», Друце), Матільда («Моя професія — синьйор з вищого товариства» Скарначчі, Тарабузі) та ін. Ольга Кусенко мала прекрасний голос із душевною, проникливою інтонацією, який гіпнотизував глядачів. Чимало творів у виконанні актриси записано в фонд Українського радіо.

У останні роки актриса виходила на сцену нечасто. Жила сама й компанію їй складали лише дві кішки. Вона важко перенесла розлучення з чоловіком Юрієм Тимошенком (який закохався в молоду естрадну співачку Юлію Пашковську). Тамувала біль працею. У останні роки життя Ольга Яківна дуже зблизилася з коллегою-актрисою Нонною Копержинською. Подруг об’єднало вигнання з театру (вони потрапили під скорочення штату). Розлука зі сценою підірвала здоров’я Кусенко. Забрати в неї сцену — це було немов вирвати душу...Актриса великого масштабу, як Ольга Кусенко, — це ціла епоха. Так і було визначено в короткому повідомленні про смерть актриси в одній із київських газет 17 листопада 1997 року...