«Еверести» зі сходинок
Українські міста ворожі інвалідам![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20030611/4100-2-1.jpg)
Про що частіше за все говорять люди з особливими потребами? Практика показує — про незалежне життя. При цьому часто ця тема обговорюється досить довго й емоційно. «У моєму розумінні, — сказав у розмові з «Днем» інвалiд-спинальник Олег Полозюк, — незалежне життя — це можливість користуватися своїми правами завдяки системі необхідних послуг і доступній інфраструктурі. А крім того — це право вирішувати, говорити за себе, ризикувати, помилятися і самим обирати спосіб життя. Що для цього треба — як мінімум, без сторонньої допомоги пересуватися домом, вибиратися на прогулянку, за покупками, їздити в громадському транспорті...»
Так і відбувається. У США, де зародилася філософія незалежного життя інвалідів, і в Європі. Кожна будівля, в тому числі й адміністративна, перед здачею до експлуатації проходить перевірку. Для початку проект узгоджується з «голландськими критеріями» (саме ця країна є лідером із розробки доступних для інвалідів будівель), а потім готовий продукт у обов’язковому порядку «приймає» інвалід-візочник. Якщо ж його що-небудь не влаштовує, а точніше — якщо він відчув дискомфорт, недоробки в терміновому порядку усувають. Крім цього, писаним стандартом європейського міста, зручного для життя, стали й більш низькі телефонні автомати на вулицях, а також звукові світлофори для незрячих. У Литві нещодавно було створено організацію «Архітектори на візках», без підпису якої не приймається жодна споруда, а у Москві диктор метрополітену спеціально для сліпих змінює інтонацію голосу в залежності від наближення чи віддалення потяга від станції.
Все це в містобудівників має «працювати» на генетичному рівні, говорить директор спортивно-танцювального клубу для інвалідів «Березіль» Сергій Марченко. У Києві ж, за його словами, в інвалідів не виникає претензій лише до спеціалізованих під людей із особливими потребами закладів. Наприклад, наприкінці цього року — до речі, оголошеного в Україні роком людей з особливими потребами (Європейська комісія Євросоюзу оголосила 2003 рік Європейським роком інвалідів; окрім того, це рік 10-річчя з дня прийняття Генеральною Асамблеєю ООН «Стандартних правил забезпечення рівних можливостей для інвалідів») — на спортивно- танцювальний фестиваль приїдуть візочники з різних куточків Європи. Проблеми почнуться вже на летовищі, оскільки жоден інвалід-спинальник не зможе самостійно подолати шлях до виходу та вписатися в габарити коридорів. «Еверест із сходинок» створено, на думку С. Марченка, і у нових торговельно-розважальних центрах столиці. І це при тому, що перед будівництвом декларувалися комфортні для інвалідів умови.
Як розповідає кандидат архітектури Людмила Бармашина, у світі існують узаконені стандарти містобудування для людей із особливими потребами. Скажімо, відомо, що на паркінгах біля будівель громадського призначення потрібно резервувати не менше аніж 3% від загальної кількості місць для паркування інвалідних візків. Вони повинні мати відповідну ширину, щоб люди з особливими потребами могли без перешкод пересідати з візка до машини. У банках, на пошті й у квиткових касах — обладнати низькі вікна для того, щоб до них можна було під’їхати на візку. При проектуванні та реконструкції будинків офіси, які частіше за все відвідують інваліди, необхідно розміщувати на першому поверсі, якомога ближче до сходів. Останні, зрозуміло, мають бути обладнані пандусами, а крім того, кожна адміністративна будівля — візуальною та дотиковою інформацією для незрячих.
Подібні проекти у Києві, говорять керівники громадських організацій інвалідів, наштовхувалися на стіни мовчання з боку міської влади. Проте в резюме парламентських слухань, присвяченому проблемам інвалідів, пункти, пов’язані з прийняттям державної програми подолання бар’єрності і розробкою вітчизняного транспорту для людей з особливими потребами, були. Як розповідає керівник прес-центру Головкиївархітектури Ірина Ярмолюк, зараз кожен будинок проектується під потреби інвалідів. Але, в той же час, на стадії будівництва чималий перелік вимог упускається, оскільки це істотно збільшує вартість будівлі. В управлінні чудово розуміють, що будинки потрібно адаптувати під потреби інвалідів, і про це йдеться практично на кожній нараді...