Фатальний буханець хліба
На 76-му році життя загинув провідний актор Російської драми Валерій Сiвач. Трагедія сталася в неділю. Валерій Миколайович ішов у хлібний магазин. Коли переходив вулицю, його збила легкова машина. Водій, щойно сталося нещастя, викликав швидку допомогу та міліцію. На жаль, ще до приїзду медиків Сiвач помер на місці. За фактом аварії порушено кримінальну справу, ведеться слідство.
У Театрі ім. Лесі Українки, в якому Валерій Миколайович пропрацював майже чотири десятиліття, колеги артиста пережили шок, почувши цю страшну новину. Чому з ним сталося таке нещастя? Адже Сiвач завжди був таким оптимістом. Активний, енергійний, елегантний. Блискуче грав не лише на рідній лесинківській сцені, а й у театрі «Браво», багато виступав з концертними програмами. Фактично з першої своєї появи в Російській драмі у Валерія Миколайовича рік від року зростала армія шанувальників. Досі театрали зі стажем згадують його блискуче виконання ролі Глумова «На всякого мудреця доволi простоти», дона Карлоса в однойменному спектаклі Шиллера, Рощина в «Ходінні по муках», Стафа в «Загадці будинку Вердьє». Сiвач грав різних персонажів. У його арсеналі була величезна галерея образів «плаща й кинджала»: лицарів, сеньйорів, ідальго, зіграних у різних постановках. Справжнім «коником» актора були костюмні ролі. Сiвач, як то кажуть, «відчував комірець». У костюмі будь-якої епохи він був дуже органічним. І на сцені, і в житті — франт, справжній денді. Валерія Миколайовича обожнювали жінки. Поважали колеги. Щодня актор приходив у Російську драму, заходив до літчастини театру й питав, чи немає нових п’єс і в них ролей для нього. Це вже стало правилом, навіть ритуалом.
Незважаючи на солідний за паспортом вік, Сiвача ніхто ніколи не називав старим. Це був чоловік і актор у розквіті сил і творчих можливостей. Друзям він любив говорити: «Я молодший за всіх молодих з усіх поглядів». І це не бравада. Так було насправді. За чотири десятиліття Валерій Миколайович фактично ніколи серйозно не хворів — так, дрібниці, іноді застуда.
Останніми роками в репертуарі Театру ім. Л. Українки він з великим успіхом грав у спектаклях «Шалені гроші», «Повернення в Сорренто», «Блоха у вусі», «Будинок, де все шкереберть», «Пані міністерша». Сiвач продовжував роботу над новими ролями в спектаклі «Трохи ніжності» Ніколаї, а в театрі «Браво» на початку травня готував прем’єру в постановці «Тема з варіаціями» Альошина.
Раптова трагічна смерть Валерія Миколайовича перервала творчий шлях справжнього майстра сцени, актора, сповненого планів, на піку його популярності.
Траурна панахида відбудеться сьогодні о 12.00 на малій сцені Театру російської драми.
«День» виражає співчуття близьким і друзям покійного.
