Функції Генштабу та Міноборони розділено

Президент України підписав указ про розподіл повноважень між Міністерством оборони України та його Генеральним штабом.

За словами секретаря РНБО Володимира Горбуліна, указ є логічним продовженням військової реформи, що проводиться в державі. Відтепер чітко визначено функції Генштабу, який визначено головним органом з планування оборони держави й оперативного управління військами. Начальник Генштабу відповідальний безпосередньо перед Президентом, РНБО та міністром оборони, а міністр - перед РНБО та Президентом.

Призначати начальника Генштабу Президент може без внесення пропозиції з боку міністра оборони. В. Горбулін заявив, що указ запроваджує певний паралелізм та демократизм, є кроком уперед у державному управлінні збройними силами та цивільному контролю над ними. Він підкреслив, що чисельність центрального апарату Міністерства оборони буде найближчим часом скорочено на 1000 одиниць, зокрема на 100 генералів. Раніше штатним розкладом у центральному апараті було передбачено 386 генералів, тепер - 280. Хоча, за словами В. Горбуліна, раніше реально їх було лише 189.

КОМЕНТАР

Два положення - про Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України - підписані главою адміністрації Президента Євгеном Кушнарьовим і затверджені указом Президента від 21 серпня №888/97 - де-юре мають розподілити сфери впливу між МО та ГШ. Проте де-факто ці дві структури хоч і матимуть самостійні рахунки в установчих банках і печатки, багато в чому і надалі залишаються сіамськими близнюками. Генеральний штаб за положенням є окремою складовою частиною Міністерства оборони. Частину наказів і директив міністр оборони видаватиме спільно з начальником ГШ. У той час як військове і військово-технічне співробітництво з іншими державами належить до компетенції Міністерства оборони, управління зовнішніх зв'язків, яке опікується цією сферою, і надалі зберігається в складі Генштабу.

Інший приклад - порівняльна оцінка бойових можливостей військ інших держав належить до компетенції ГШ. Водночас головні завдання воєнної розвідки визначає Міністерство оборони.

Найважливішою деталлю нового положення про Генеральний штаб є те, що він визначається як головний військовий орган з оперативного управління не лише Збройних Сил, але й інших військових формувань. Він здійснює спільне стратегічне планування, координує їх оперативну і мобілізаційну підготовку. Проте положення не визначає з ким саме в цій справі має контактувати начальник ГШ ЗСУ - з командувачами інших військових формувань чи відповідно з начальниками штабів Національної гвардії, Прикордонних військ, Внутрішніх військ, військ Міністерства з надзвичайних ситуацій. Це може ускладнити взаємодію Збройних Сил з іншими військовими формуваннями.

Нова ситуація, яка законодавчо визначає повноваження міністра оборони та начальника Генерального штабу, значно зміцнює позиції Олександра Кузьмука за умов, коли начальник ГШ йому підзвітний. Навіть, якщо він призначається Президентом.

Сергій ЗГУРЕЦЬ, "День"