"Газпром" згоден заробити на нашій економії
Україна погодилася зменшити закупівлю газу й збільшити його транзит. Але є підозра, що від цього виграє Росія.
Голова Держнафтогазпрому України Михайло Кавалко минулої п'ятниці здійснив свій перший візит на новій посаді закордонний візит - звісно ж, до Москви - де мав зустріч із головою РАТ "Газпром" Ремом Вяхірєвим.
Розповідаючи про свою поїздку кореспондентові "Дня", він був небагатослівним, однак не забув зазначити, що РАТ "Газпром" є надійним партнером України. Не заперечуючи цю за великим рахунком правильну тезу, експерти відмічають низку зовсім не партнерських кроків, котрі межують із шантажем і тиском, вжитими останнім часом газовим колосом Росії стосовно України. Це і звинувачення в розкраданні російського газу для подальшого експорту, і форсування будівництва магістральних газопроводів, котрі йдуть в обхід України, і, зрештою, нещодавня заява про припинення подачі газу провідним українським газотрейдерам - "ЄЕСУ" та "Інтергазові", зроблена (порушенні контрактні умови) без попередження за 10 днів.
Проте подача російського газу в Україну поки що не припинялася і навіть не скорочувалася. Чи сприяли цьому телефонні дзвінки президента "ЄЕСУ" Юлії Тимошенко Рему Вяхірєву і поїздка до Москви голови Держнафтогазпрому України, чи нас вирішили просто налякати, наразі неясно. Щоправда, М. Ковалко запевнив кореспондента "Дня", що коріння конфлікту - у несвоєчасному документальному оформленні проплат, котрі здійснюються за допомогою товарних схем, і що найближчим часом інцидент буде вичерпано.
Однак остаточно все з'ясується лише після наміченого на завтра візиту до нашої країни самого Р. Вяхірєва, якого в середовищі української газової еліти чомусь не прийнято називати ані по імені, ані по прізвищу: "Він приїде, він сказав, він хоче".
Чого ж він хоче цього разу? Думається, у п. Вяхірєва є підстави бути задоволеним Україною, уряд якої 15 липня затвердив програму скорочення споживання газу. Уже цього року має бути заощаджено понад 7 млрд. куб. м, а наступного - більше 13 мільярдів. Розраховувати на те, що завдяки такому підходу скоротиться енергоємність та собівартість виробів української промисловості, не доводиться. Так що нині важко собі уявити, що, окрім нових проблем, отримає від цього країна. А от потенціал російського експорту на Захід збільшиться. І тут можна було б розраховувати на додаткове надходження плати за транзит російського газу українською територією, тим більше, що Києву дуже хотілося б отримувати її не газом, а грошима. Але чи зможемо ми на тих же умовах розплачувати за послуги "Газпрому", чого має намір вимагати Р. Вяхірєв? На жаль, ні. А от перспектива спрямування вивільнення газових потоків в обхід України цілком реальна.
Можливо, у цей приїзд Вяхірєва український уряд намагатиметься домогтися від нього угоди на експорт українського газу за кордон в обсязі, що буде дорівнювати частині заощадженого палива. Відповідь гостя передбачити важко. Занадто вже неадекватною була його реакція на рішення нашого уряду про поставки на експорт уже нинішнього року всього-навсього 2 млрд. куб. м газу власного видобутку. Єдине, що може зробити Р. Вяхірєва поступливішим, це факт майже одночасного приїзду до України місії МВФ. Керівництво фонду дуже цікавиться ходом реформування нашої газової промисловості, на яку наполегливо претендує американська "Шелл", а звідси - рукою подати до українсько-російських взаємин у сфері енергоносіїв.
