«Головна цінність» – під натиском змін

26 — 27 квітня в Києві проходила всеукраїнська науково-практична конференція «Українська родина: актуальні проблеми та шляхи їх подолання». Державний комітет молодіжної політики, спорту та туризму України та Український інститут соціальних досліджень організували конференцію з метою вивчення проблем сучасної української сім’ї та удосконалення державної сімейної політики.

Сьогодні в нашій державі нараховується 14 млн. сімей. Серед них — 2 млн. сімей, де люди старше працездатного віку, 3 млн. — всі члени сім’ї працездатного віку, 6 млн. — працездатні люди та їх діти. Перспективні у демографічному розумінні молоді сім’ї становлять менше 10 відсотків загальної кількості сімей. Більше половини в Україні мають дітей до 18 років. Близько 60 відсотків українських сімей — це сім’ї, що мають лише одну дитину, третина сімей мають дві дитини, а три дитини мають лише 4% сімей. А більше 3-х дітей має тільки один процент сімей в нашій державі. Середній вік матерів в Україні — 24 роки. Це найнижчий показник в Європі, лише Болгарія та Румунія наближаються до цього рівня, а в інших країнах він не нижче 25 років. Для молодих українок характерним є збіг періоду набуття освіти, життєвого та професійного досвіду з народженням дітей та доглядом за ними. Збільшується кількість неповних сімей, які становлять більше 5 відсотків від загальної кількості. Про кризові явища у формуванні сімей свідчать тенденції позашлюбних народжень. За останнє десятиріччя кількість питома вага позашлюбних народжень у загальній кількості народжених зросла з 11 до 17%. В цілому демографічна ситуація в країні залишається складною — знижується народжуваність, зменшується кількість дітей у сім’ях. За прогнозними оцінками інтенсивність народжуваності навряд чи зростатиме найближчим часом, а це означатиме, що на працездатне населення буде лягати все більший тягар по забезпеченню пенсіонерів.

Директор Українського інституту соціальних досліджень Олександр Яременко зазначив, що для українського громадянина по рейтингу цінностей саме сім’я стояла і стоїть на першому місці. Незважаючи на серйозні труднощі щодо можливостей реалізації своїх соціокультурних функцій, сім’я зараз залишається головним соціальним інститутом, де формуються і розвиваються соціально значущі цінності і настанови особистості.

Учасники конференції зазначали, що значна частина родин не змогла адаптуватися до нових соціально-економічних умов. Внаслідок цього у людей накопичуються психологічне напруження, роздратованість, агресивність. Ці негативні тенденції є небезпечними для суспільства, бо існує безпосередній зв’язок між сімейним неблагополуччям і протиправною поведінкою дітей та підлітків. Тотальне зубожіння населення унеможливлює реалізацію господарсько- побутової функції сім’ї, оскільки мінімальна зарплата є нижчою за прожитковий мінімум, сім’ям не вистачає грошей на найнеобхідніше. За даними обстежень, частка витрат на харчування становить більше двох третин сукупного доходу для переважної більшості українських сімей. Нині більшість сімей відмовляються від послуг пральні, хімчистки та інших комунально-побутових закладів, які полегшують ведення домашнього господарства та вивільняють час для відпочинку, спілкування з дітьми, друзями.

Цікаве спостереження щодо сучасного конфлікту «батьків і дітей» висловила доктор психологічних наук Наталія Максимова: «Соціально-економічні зрушення, що сталися в Україні, відсутність допомоги з боку держави у більшості людей викликали розгубленість. Ті, хто виховувався за радянських часів, виявилися не готовими до ділової активності та очікують покращання життя «згори». Молодь відмовляється наслідувати таку позицію, пов’язучи позитивні зміни у житті зі своєю власною активністю. Таким чином довічний конфлікт батьків та дітей набуває нового звучання.» Суб’єктивна ж оцінка власного життя молодими сім’ями оцінюється досить песимістично, хоча в загальнонаціональному контексті їх позиція далеко не найгірша. Уявлення більшості одружених студентів щодо бажаного рівня місячного доходу на одного члена сім’ї виявилися дуже «амбіційними». Половина опитаних студентів назвали суму у 780 грн., а представники багатодітних сімей назвали бажаний дохід на одного члена сім’ї — 210 грн., у неповних сім’ях — 600 грн.