Граматичні хитромудрощі по-парламентському
Після появи довгоочікуваного вердикту Конституційного суду щодо рішень більшості в Українському домі серед захоплень і прокльонів на адресу КС небагато хто помітив найголовніше. А саме: в реченні «Рішення парламентської більшості, ухвалені в Українському домі, легітимні» КС відмовився поставити розділовий знак. Таким чином, відповіді на запитання, «що це було: чия перемога, хто переможений?» не отримано.
Як і можна було очікувати, більшість і меншість намагатимуться використати рішення КС у своїх інтересах. Першим вирішила потренуватися в граматиці більшість. «Рішенням КС «більшість» визнана легітимною. Питання про те, чи треба ставити під сумнів закони, ухвалені більшістю, закрито», — заявив учора на прес- конференції в парламенті лідер більшості Леонід Кравчук. Тим часом, як відомо, в рішенні КС було записано дещо інше: питання про визнання рішень парламентської більшості, ухвалених в Українському домі, не конституційними, є НЕПІДВІДОМЧИМ (вид. мною. — А.М. ) КС. Більше того, як вже зазначав «День», у цей час прокуратура веде слідство щодо з’ясування того, чи були злочини й порушення під час створення більшості в парламенті. З іншого боку, Л. Кравчук заявив про те, що питання, в яких випадках Верховна Рада є правомочною, має вирішуватися Регламентним комітетом Верховної Ради. Що вирішить цей комітет, який очолює представник більшості Віктор Омелич, не важко передбачити.
Для того, щоб пересвідчитися у правильності думки координатора більшості, слід дочекатися рішення КС за новим зверненням народних депутатів до цього органу. Група з 50 депутатів звернулася до Конституційного суду з проханням пояснити: за яких умов Верховна Рада є правомочною й може повноправно приймати рішення — за наявності 226, 301 і 450 голосів. У інтерв’ю «Дню» один з ініціаторів звернення Анатолій Матвієнко сказав: «У рішенні КС не говориться про те, що він визнає все, що сталося в Українському домі, легітимним. Для нас важливо, щоб подібна історія не повторилася. Небезпека в тому, що це може перерости в перманентно-нескінченний процес, якщо його не зупинити. Конституція чітко визначає, що Верховна Рада є обраною, якщо вона нараховує 2/3 депутатів від конституційного складу. Я вважаю, що це й є ключем до відповіді на запитання, за яких умов Верховна Рада є правомочною, але все ж прямої формули для відповіді немає. Тому ми й просимо Конституційний суд визначити ситуацію». Таким чином у реченні «Більшість і її рішення легітимні» зроблено спробу поставити знак питання. Більш того, ніщо не заважає депутатам подати нове звернення до КС з приводу рішень більшості, прийнятих в Українському домі. Як зазначив в інтерв’ю кореспонденту «Дня» народний депутат Роман Безсмертний, «суб’єкти конституційного звернення можуть подавати в КС пропозиції розглянути документи, прийняті в Українському домі, й КС може визнати певні положення цих документів неконституційними. Або ж може зайнятися проблемами неконституційності їх ухвалення. Це залежить від змісту того чи іншого конкретного документа». Виходить, що ставити крапку в цій справі, мабуть, ще не час. КС сказав «А», але хто скаже «Б», поки не відомо.
