«Гранітний затишок»

Лавиці для відпочинку під липами чи кленами, нові ліхтарі, заїзди для людей з особливими потребами, жодних припаркованих автівок, натомість — суцільний затишок, комфорт і краса. Такою бачили оновлену Софійську площу архітектори, урбаністи і керівництво Національного заповідника «Софія Київська». Ще з минулої весни міська влада обіцяла взятися за реконструкцію цього об’єкта, наразі архітектори завершили роботу над проектом. Однак жодної пропозиції експертів і заповідника не взято до уваги. Планується лише заміна покриття на площі — з клінкерної плитки на граніт. Все. Виглядає дуже просто та нелогічно для однієї з головних площ країни, яку щодня відвідують тисячі киян і туристів.

БЕЗ ПРОВІНЦІЙНОСТІ Й КОМФОРТУ

Як повідомляли раніше джерела «Дня», на заміну покриття місто планує витратити 27 мільйонів гривень. Виконавцем робіт стане Державне агентство автомобільних доріг. На одній із робочих зустрічей щодо підготовки проекту реконструкції заповідник просив дорожню службу висадити на площі дерева, зробити зливову каналізацію, встановити урни, лавиці, клумби, світильники та інші вигоди. Нещодавно автор проекту оновлення площі архітектор Олександр КОЛЕСНИКОВ у коментарях виданню «Вечірній Київ» пояснив, якою буде площа біля Софії Київської.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

«Розуміючи, що Михайлівська та Софійська стали головними площами країни, де відбуваються найважливіші державні заходи, в тому числі виставки важкої військової техніки, де збирається багато народу, проводяться протокольні заходи з особливими режимами безпеки, існують великі навантаження, — нам потрібно зробити її надійнішою, подбати про безпеку, — пояснював журналістам Олександр Колесников. — Варто пам’ятати: площа — це планшет, сцена, на якій відбувається дія та яка оточена історичними будівлями, заради яких сюди приходять люди. Тому мощення з українських колотих гранітів класичного розміру 10 на 10 на 10 сантиметрів буде найкращою сценою для всіх заходів. На Софійську площу потрібно майже десять тисяч квадратних метрів граніту. Софійську площу не будемо прикрашати жодними фонтанами, лавицями, кущиками й іншими ознаками провінційності. Зважаючи на її призначення і заради безпеки людей, які збираються на масові заходи на реально маленькій площі, такі речі не встановлюють».

Також архітектор пообіцяв звільнити від заростей дикого винограду пам’ятник Богданові Хмельницькому, замінити опори ліхтарів на вищі, ніж зараз, прокласти нові електрокомунікації для роботи світло-, звуко- та відеоапаратури. Цьому зрадіють організатори гулянь та ярмарків під мурами Софії, але не дирекція заповідника, яка категорично проти всього, що викликає додаткову шумову вібрацію. Адже це удар для фресок і мозаїк стародавнього собору.

«ЦЕ ПРОСТІР ДЛЯ ЛЮДЕЙ, А НЕ ДЛЯ МАШИН»

«Ми хотіли перетворень цього простору на більш приємний для людей, — ділиться думками з «Днем» генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» Неля КУКОВАЛЬСЬКА. — Спочатку нам пообіцяли взяти до уваги всі наші пропозиції. Коли ми поїхали до архітекторів, щоб подивитися на готовий проект, виявилося, що нічогісінько до уваги не взяли. Ми просили про пандус до нашого входу, бо взимку тут дуже слизько. Просили привести до ладу палісадник, який розташований дорогою до вулиці Рейтарської. Мені здається, що чиновники поспішали, щоб до кінця року просто завершити проект. Михайлівську площу та Володимирську вулицю вони не чіпають. Хочуть робити це поетапно, але необхідно проектувати в комплексі, розглядати на перспективу цей простір як пішохідний, щоб він був простором для людей, а не для машин, як зараз».

Щоб урегулювати питання капремонту площі, заповідник звертався до головного архітектора Києва Олександра Свистунова, заступника міського голови Олексія Резнікова, ще раніше — до Міністерства культури. Звідусіль — тиша й відмовчування. Певно, чиновники не переймаються такими буденними питаннями, як заміна плитки на граніт. Хоча площа потребує більше уваги, оскільки останній ремонт переживала десятиліття тому.

«Проект заміни покриття не вирішує багатьох питань, — додає Неля Куковальська. — Чи вивчали архітектори теплові навантаження на цій площі? А вона нагрівається страшенно, адже тут немає ні рослинності, ні водойм. Площа потім віддає тепло Софії, і ми це відчуваємо. На це запитання немає відповіді. Уже не кажу про технічні проблеми. Наприклад, є величезна монолітна плита під площею, вона без температурних швів, через що взимку і влітку деформується. Під площею проходять старі комунікації, й їх теж не планують чіпати. Такий підхід мене просто дивує».

Імовірно, до реалізації проекту реконструкції візьмуться навесні, за більш сприятливої погоди. У заповіднику не втрачають надії, що за цей час його змінять.