Грант на рейнджерів

Верховна Рада нарешті ратифікувала пакет договорів з Німеччиною про виділення гранту на розвиток заповідників і національних парків у період із 2016 по 2021 роки. Сума допомоги — 14 мільйонів євро. Оскільки це грантові кошти, Україна нічого не повертатиме, але виконати має чимало.

Головна мета проекту — збільшити відсоток природно-заповідного фонду з 5% до 15%. Разом із експертами Всесвітнього фонду дикої природи проведуть аудит усієї системи заповідників та нацпарків України, спростять законодавство для створення нових природоохоронних територій. Також має запрацювати система моніторингу на основі супутників та дронів, щоб викорінити нелегальну вирубку лісів, і буде реформовано службу охорони зелених зон на зразок патрульної поліції, навіть з’явиться служба рейнджерів.

Як запевняє радник міністра екології та природних ресурсів Костянтин Ярмоленко, розкрасти гроші не вийде, оскільки найбільші тендери проводитимуть за німецьким законодавством або на українській платформі ProZorro, звітувати обіцяють про кожне витрачене євро — у форматі відкритого бюджету. Плани справді хороші та амбітні. Але чи вірять у ці задуми екологи?

— Україна підписала ряд конвенцій, німці знають про це і розуміють, що у нас немає коштів, щоб впроваджувати прописані у них ідеї, тому погодились допомогти Україні. Цей грант дуже важливий, він готувався протягом шести-семи років різними міністрами. Загалом фінансуватимуть парки Західної України, — пояснює одеський еколог, доктор біологічних наук Іван Русєв. — Єдине, якщо Україна не буде виконувати умови цього гранту, можуть попросити його повернути. Тому його використання має бути прозорим, мусить бути громадський моніторинг, бо ми знаємо, як іноді відбуваються такі речі.