Греко-католики наближаються до патріархату
Нещодавно у Римі, в соборі Св. Софії відбулися засідання Постійного синоду (ПС) Української греко- католицької церкви (УГКЦ). Впродовж цієї сесії члени ПС склали візити до кількох конгрегацій та Папських рад Римської курії: Конгрегації для східних церков (зустріч з префектом Конгрегації Ігнатієм Мусою), Папської ради для сприяння єдності християн (зустріч з Президентом Ради Вальтером кард. Каспером)та ін. Мала місце також аудієнція у Римського папи Бенедикта XVI (4 липня).
На Синоді обговорювалося дуже важливе для греко-католиків питання — надання їхній церкві, церкві з більш як чотирирічною історією статусу патріархату. Як відомо, патріархат надає церковній громаді адміністративну незалежність, вирішення переважної більшості внутрішніх церковних питань та проблем стає при цьому прерогативою самої церкви. Очолює ж церкву ієрарх в сані патріарха (до речі, до світової системи Католицької церкви сьогодні входять шість східних католицьких церков: Вірменська, Коптська, Сірійська та ін.).
Відомо, що першим почав активно домагатися статусу патріархату для своєї церкви першоієрарх цієї церкви митрополит Йосип Сліпий (як відомо, він очолив церкву після смерті Андрія Шептицького, а невдовзі попав на 18 років до сталінських таборів, звідки був визволений завдяки зусиллям Римського папи Івана ХХIII та президента США Джона Кеннеді). 20 останніх років свого життя митрополит Йосип Сліпий займався реанімацією, спасінням та становленням Греко-католицької церкви. Чимало зробив для підвищення статусу УГКЦ також нинішній її предстоятель архієпископ Любомир Гузар.
У Римі, нібито, впевнені у тому, що Києво-Галицький патріархат УГКЦ не тільки розширить адміністративні права церкви, але й буде сприяти об’єднанню всіх українських християн візантійської традиції. Що може у майбутньому привести до об’єднання українських православних і католиків (ця думка на здається аж занадто оптимістичною, принаймні з точки зору сьогодення). Але це справи майбутнього. А щодо сьогодення, то апостольський візитатор єпископ Гліб Лончина, який опікується українськими греко-католиками діаспори, заявив, як стало відомо з надійних джерел, що Римський папа Бенедикт ХVI начебто схвалює наміри українських греко-католиків мати свою власну, майже незалежну церкву. Особливо зважаючи на те, що це найбільша католицька церква східного обряду — до її складу входить біля 5,5 мільйонів віруючих як в Україні (чотири митрополії — десь 4000 парафій), так і за кордоном (США, Канада, Аргентина, Бразилія та ін.). Втім, Римський папа збирається попередньо обговорити це питання з представниками інших церков України.
Деякі крапки над «і» зробив 10 липня на прес-конференції у Львові глава УГКЦ Верховний архієпископ Гузар, який, зокрема, сказав:
«Ця справа (патріархату УГКЦ) є жива і далі розвивається. Над нею дальше працюємо і, Богу дякувати, бачимо її розвиток. Проблему ми обговорювали дуже ґрунтовно і корисно для всіх. Бо тут йдеться не тільки про внутрішню справу України, а й про Вселенську Церкву, про екуменізм, про роль східних церков в рамках всієї церкви. Тому ми були дуже вдячні Святішому Отцеві за можливість з ним безпосередньо поспілкуватись. Думаю, для нього і для нас це була дуже корисна зустріч, бо ми хочемо бачити справу патріархату не тільки у світлі наших потреб, але також на тлі потреб цілої церкви», — сказав кардинал Любомир, розповідаючи про аудієнцію членів Постійного Синоду у Папи Бенедикта XVI.
Предстоятель УГКЦ висловив переконання, що практично всі перешкоди щодо проголошення Апостольською столицею патріархату Української греко-католицької церкви вже вирішені, однак самого часу визнання Патріархату не можна спрогнозувати, оскільки не існує нормативної бази щодо визначення часових рамок стосовно цього питання. Наприклад, під час Другого ватиканського собору було зазначено, що, згідно із природою східних католицьких церков, можна проголошувати їх патріархат, але, на жаль, не було окреслено точних передумов, коли це може відбутися. Тому УГКЦ тепер стоїть в авангарді канонічного вирішення цього питання з дотриманням усіх юридичних передумов.
