Грошова застава — у законі

Конституційний Суд України визнав такою, що відповідає Основному закону, норму статті 43 Закону «Про вибори народних депутатів», яка передбачає грошову заставу для суб’єктів виборчого процесу. Це рішення, прийняте 30 січня, КС оприлюднив учора. Стаття 43 Закону про вибори, прийнятого 18 жовтня 2001 року, свідчить, що сума застави для партій повинна становити 15 тисяч неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян (зараз — 17 грн.). Кандидати в одномандатному окрузі повинні будуть представити заставу в сумі 60 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян, що становить 1020 грн. При цьому повертаються гроші тільки тим претендентам, які перемогли на виборах. Інші суми застав перераховуються до бюджету, — повідомило агентство Інтерфакс- Україна. Нагадаємо, що на сьогодні зареєстровано як суб’єктів виборчого процесу 35 блоків і партій, які повинні внести як заставу по 255 тис. грн. Раніше законом про вибори народних депутатів передбачався збір підписів у підтримку кандидата, партії чи блоку.

У січні 63 народних депутати звернулися до КС iз клопотанням про визнання неконституційними положень цієї статті. Автори подання вважають, що більшість громадян України не можуть внести грошову заставу й реалізувати право бути обраним народним депутатом України.

Приймаючи рішення, КС виходив з того, що, згідно з чинним законом, забороняються які-небудь прямі чи непрямі привілеї або обмеження виборчих прав громадян України, зокрема за майновим станом. Одночасно Конституція встановлює ряд вимог обмежувального характеру щодо права бути обраним народним депутатом. Метою грошової застави є обмеження або усунення зловживань виборчим правом, передусім, за рахунок платників податків. З урахуванням цього, грошова застава не може розглядатися як обмеження пасивного виборчого права громадян за ознакою майнового становища.