Грунт для своїх туристів зондували на Буковині шведський і фінський посли
Перші паростки зеленого сільського туризму на Буковині з’явилися 14 травня, після приїзду до Чернівецької області Надзвичайних і Повноважних послів Фінляндії та Швеції в Україні Гьорана Якобсона і Мартті Ісоаро. Три пілотні райони, оточені Карпатськими горами, — Вижницький, Сторожинецький та Путильський — вже цього року матимуть можливість приймати закордонних і вітчизняних туристів. Як стверджують фахівці, прибутки від екотуризму в перспективі набагато перевищуватимуть прибутки від переробки та експорту лісу — основної спеціалізації цього регіону. Перші гості, а ними виявилися представники скандинавських країн, саме на святкуванні 572-ї річниці передгірського села Банилова-Підгірного мали можливість познайомитися з мальовничою місцевістю, автентичним гуцульським фольклором та буковинською кухнею. «У мене таке враження, що перебуваю в самому серці чистої, не порушеної людською діяльністю, природи», — сказав, перебуваючи на гребені гори, фінський посол Мартті Ісоаро. Буковинський екотуризм став можливим, коли рік тому в Чернівецькій області за підтримки міжнародної програми TACIS розпочав роботу проект розвитку Карпатського регіону. «Як відомо, добрий старий ліс у всі часи був годувальником місцевих мешканців: давав їжу, житло, роботу, — пояснює сільський голова В.Палійчук. — Нині, якщо все добре складеться, він рятуватиме нас і надалі. Щоправда, вже дещо по-іншому. Я вважаю, що наші умови не гірші, ніж, скажімо, у Чеській республіці, яка от-от увійде до десятка найвідвідуваніших туристами країн світу».
Вчитель фізкультури Олександр Червоняк, один з тих, хто вже нині готовий приймати гостей, за власний кошт провів реконструкцію своєї оселі. «Обіцяли, що всі витрати будуть компенсовані. Йшла мова навіть про невеликий одноразовий кредит у розмірі від 1 до 3 тисяч умовних одиниць на облаштування та впорядкування помешкань. Але наразі ми нічого не отримували — все робили самотужки. Це можливість створити сімейний бізнес. З іншого боку, є побоювання, бо ще до кінця не визначено, як оподатковуватиметься туристичний сервіс. Якщо податки будуть непоміркованими, то вже на марші справу можна загубити».
«Я бачу, що область має великі можливості в такій специфічній сфері економіки, як туризм, — поділився своїми враженнями від відвідин Буковинських Карпат Гьоран Якобсон. — Головне завдання місцевих підприємців — розвинути туристичну інфраструктуру: підготувати фахівців, гідів, розробити маршрути. Адже це нові робочі місця, інвестиції та валюта. Це стане важливим етапом співробітництва між Євросоюзом та Україною. Також важливо те, що створюється можливість для пізнання культур інших народів. А на тутешніх просторах з розкішними пейзажами є місце для кожного туриста».
«Через брак інформації фіни навіть не підозрюють, що десь тут, у центрі Європи, є такі мальовничі території, — каже фінський посол Мартті Ісоаро. — Це може стати важливим джерелом прибутку для місцевого талановитого населення, яке має багато гарних ідей. До речі, з часом я із задоволенням приїду на відпочинок на Буковину. Не зайве буде сказати, що розвиток туризму в цьому регіоні сприятиме інтеграції Буковини, та й загалом України, в Європу».
