Iкону, на якій присягали воїни УПА, збережуть на Волині
Донедавна ця ікона «Покрова Пресвятої Богородиці» зберігалася в храмі Української автокефальної церкви в Чикаго (США). До Луцька її привіз настоятель цього храму отець Іван Боярчук. На цьому святому образі складали присягу вояки Української повстанської армії 1942 року, а згодом головнокомандувач УПА Роман Шухевич з України перевіз його в Чехословаччину. Врешті ікона потрапила в колекцію владики Петра Колісника, який був головним скарбничим ОУН — УПА. Був час, коли владика проживав у родині отця Івана Боярчука. Відомо, що він володів унікальною колекцією старожитностей та різного роду реліквій, які перед смертю попросив отця Івана передати в Україну.
— Помираючи, митрополит Петро сказав мені — якщо знайдеш на землі місце для безпечного і надійного зберігання ікони, віддавай її. Якщо не знайдеш такого місця, передай своїм нащадкам, і хай вони далі вирішують долю ікони, — пригадував отець Іван.
Реліквію передано голові Волинської облдержадміністрації Борисові Клімчуку, який вважає, що іконі — місце у Волинському краєзнавчому музеї. Щодо книжок з історії України, які також подарував отець Іван, деякі, можливо, й перевидадуть.
— Ми зійшлися на думці, що українську мову не потрібно захищати, — її треба розвивати й популяризувати. Я подивився на нас його очима. Він правий у тому, що багато з нас, українців, не розуміють суті й сутності держави Україна. Мене вразив його вислів, що тезу «Україна — для українців» можуть проголошувати лише вороги України. Отець Іван — глибоко віруюча людина. Людина, яка по духу — український націонал-патріот. Він приводив цікаві історичні паралелі: в ОУН-УПА були сотні, якими керували вірмени, росіяни та євреї. А повстанців у Львові лікували єврейські лікарі. Подібні приклади маємо і в історії УПА на Волині. Це наша історія: її треба розуміти й знати. Опиратися на світлі й добрі її сторінки. Ми маємо продукувати віру в добро, — вважає Борис Клімчук.
Віра Кіндратівна Бернацька, одна з рядових УПА, пригадує: про те, що вояки УПА складають присягу перед іконою чи на Святій Євангелії, чула. Але сама вона, як і її побратими, присягала перед... могилою, в яку опускали тіла загиблих повстанців. Адже справа відбувалась у Завидівському лісі на Волині, де стояв дуже великий загін УПА. При цьому говорили і слова клятви вояка УПА. Інший рядовий УПА — Григорій Ярмольчук, — який нині мешкає у містечку Ківерці, присягав у лісі біля села Липно, що в Ківерцівському районі, в березні 1943 року. Пам’ятає, що новобранців вишикували в чотири довгі шеренги. Вони присягали на зброї. Після клятви пролунав постріл із гармати.
