«Інноваційний клімат несприятливий»

Академія створена Володимиром Вернадським у 1918 році. На жаль, як і століття тому, сьогодні вона працює у складних соціально-економічних та політичних умовах. Попри збільшення видатків на діяльність НАН України на 31%, дефіцит її бюджету цього року склав 627 мільйонів гривень. Крім цього, на 15% скоротилася кількість наукових працівників, ліквідовано шість наукових установ. Основні проблеми – недостатнє фінансування, поганий інвестиційний клімат і «відтік мізків» з науки, особливо серед  молодих.

«Систематичне недофінансування призвело до суттєвого погіршення умов діяльності, однак вчені Академії продовжують працювати задля розвитку науки, наукового забезпечення інноваційних змін у реальному секторі економіки, соціальній сфері та задля покращення нашої обороноздатності, - говорить академік Борис ПАТОН, Президент НАН України. – 7 квітня я зустрівся з Президентом України Петром Порошенком, і ми обговорили питання реформування, фінансового та матеріально-технічного забезпечення нашої діяльності, залучення молоді до наукової сфери та відзначення 100-річчя… Торік, попри вкрай складні умови, наші вчені доклали чималих зусиль для здійснення досліджень на високому рівні, а також для наукового забезпечення інноваційного розвитку України. Але інноваційна діяльність НАН у цілому є недостатньою, що віддзеркалює складний економічний стан у країні та несприятливий інноваційний клімат. Забезпечення інноваційного розвитку держави є нашим головним подальшим завданням, поряд зі збереженням фундаментальної науки».

Борис Патон відзначив, що основними науковими здобутками України у 2016 році стали роботи в галузі оборони, а також фізико-технічних, математичних, хімічних і біологічних напрямках. Зокрема, в медицині наші вчені створили швидку діагностичну тест-систему для діагностики пневмонії, нові антимікробні засоби швидкої дії, розробили нові технології діагностування патології печінки тощо.

Подальший розвиток отримали наукові розробки оборонного спрямування: матеріали та обладнання для створення сучасної зброї та військової техніки, системи захисту інформації, маскувальні покриття, а також розробки медичного призначення у військовій сфері. А в галузі сільського господарства українські генетики та селекціонери створили шість нових сортів озимої пшениці, завдяки чому цього року площа посівів сягнула двох мільйонів гектарів.

 За словами експертів, підтримує діяльність Академії міжнародна співпраця з Європейською комісією, участь у Рамковій програмі Євросоюзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020». Щоб залучити молодь до науки, НАН України спільно з Міністерством освіти і науки працює над створенням Київського академічного університету – державної наукової установи, метою діяльності якої стане поповнення Академії талановитою молоддю. Планується, що структура працюватиме на базі Фізико-технічного навчального наукового центру НАН, який має великий досвід підготовки вчених фізико-технічного напряму. Актуальність такої ініціативи очевидна: торік на роботу до наукових установ прийшло удвічі менше молодих людей, ніж у 2015 році: чисельність молодих учених продовжує скорочуватися третій рік поспіль.