Iнвестор проти виборця

У суботу Президент Леонiд Кучма обговорив iз головою місії МВФ подальші шляхи співпраці України з цією організацією. Згідно з повідомленням Адміністрації Президента про цю зустріч, Україна домагається не тільки реалізації відновленої програми розширеного фінансування EFF, відповідно до якої сподівається отримати до кінця року ще один транш ($375 млн.), але й наполягає на розробці стратегії такої співпраці на середньо- та довгострокову перспективу.

Проте подібні рішення, схоже, не в компетенції місії. Серед її завдань — інспекція поточних дій України. Тому, як повідомляє Інтерфакс-Україна, у ході бесіди підкреслювалася першочергова необхідність реформування банківської системи, яку Президент України визначив як нездатну ефективно кредитувати розвиток української економіки. Відзначалася потреба змін у системі оподаткування, зокрема, у розширенні її бази при зменшенні кількості податкових пільг. Дж. Одлінг-Смі та Л.Кучма прийшли також до спільної думки, що необхідно активізувати зусилля зі створення атмосфери підприємницької довіри, що буде сприяти розширенню інвестиційних програм. Сторони обговорили процес підготовки та розгляду проекту держбюджету -2002, висловивши спільне бачення важливості його формування на реалістичних основах і необхідності зміцнення бюджетної дисципліни.

Того ж дня ситуацію з державним бюджетом України поточного і наступного року, розвиток фінансової системи і реформи у паливно-енергетичному секторі місія МВФ обговорювала і з прем’єр-міністром Анатолієм Кінахом. Як зазначив після закінченні зустрічі міністр фінансів України Ігор Мітюков, МВФ попередньо підтвердив (тобто схвалив. — Авт. ) виконання Україною всіх показників за дев’ять місяців. За словами міністра, існують усі шанси, щоб МВФ ухвалив рішення про виділення грудневого траншу Україні в автоматичному режимі без роботи нової місії.

Проте для Дж. Одлінг-Смі у цьому питанні повної чіткості, мабуть, ще немає. Розпочинаючи дискусію з українським урядом, він підкреслив: «Особливу увагу потрібно приділити фінансовому сектору, покращити корпоративне управління, законність і продовжити дерегуляцію, відмовившись від втручання уряду в економіку», — сказав Дж.Одлінг-Смі.

МВФ не можуть не непокоїти також бюджетні проблеми України. За словами І.Мітюкова, серйозно поставлено питання компенсації у бюджеті поточного року недонадходжень від приватизації (за найбільш оптимістичними оцінками вони досягнуть 1 млрд. грн. — Авт. ). Ретельно уникаючи слова «секвестр», оголошеного А.Кінахом заборонним, Мітюков поспішив відрапортувати: «Мінфін готовий запропонувати конкретний план дій, який дозволить збалансувати бюджет до кінця року. Цей план буде підготовлено до засідання Кабінету Міністрів 16 листопада». Головний фінансист стверджує, що передбачається всього лише перегляд структури витрат бюджету та більш точна оцінка дохідної частини. Зокрема, — сказав І. Мітюков, — ряд статей, очевидно, потребують менших витрат. Безумовно, словесна еквілібристика в цьому випадку спрямована на те, щоб уникнути перегляду показників держбюджету-2001 у парламенті. І тут хотілося б проскочити «автоматом». Проте міністр цього навіть і не приховував, оскільки будь-які невдачі з бюджетом-2001 можуть відбитися на прийнятті бюджету- 2002. Тому І.Мітюков назвав серед завдань уряду збереження його збалансованості, прозорості та реалістичності (в процесі слухань у Верховній Раді) і не випадково нагадав, що МВФ досить високо його оцінив.

Торкнувшись основних вимог МВФ, міністр визначив їх як налагодження більш ефективного банківського контролю (щоб не допустити повторення кризи банку «Україна» «в будь-якій формі у будь-якому банку») і розвиток реформ у паливно-енергетичному секторі (ця теза розшифровується як продовження приватизації в енергетиці та обіцяне енергетичним інвесторам підвищення тарифів).

З цих же позицій дивиться на українські реалії i Свiтовий банк. Як зазначено у його прес-релізі, опублікованому за підсумками зустрічі у Вашингтоні президента банку Джеймса Вульфенсона з прем’єр-міністром України Анатолієм Кінахом, СБ підкреслює необхідність збереження довіри міжнародних інвесторів до України шляхом розчищення шляху для наступного раунду приватизації енергокомпаній, особливо обленерго. «Важливо, щоб уряд дотримувався раніше узгодженого графіку приватизації, якщо він хоче надіслати сигнал інвесторам про те, що Україна визначилася з реформами в енергосекторі», — наводяться у прес-релізі слова директора СБ по Україні й Білорусі Луки Барбоне.

Тим часом енергетичні реформи в Україні, як зазначають експерти «Дня», сьогодні, насамперед, упираються не стільки у графік, скільки у зведене до рангу політичного рішення підвищення (соромливо іменоване І. Мітюковим оптимізацією) тарифів на електроенергію, що було однією з умов приходу до цього сектору попередньої групи інвесторів. Якщо не стримати даного ним слова (його давав уряд Ющенка), то нічого й мріяти про нових солідних інвесторів. Член наглядової ради Чернігівобленерго Юлія Носулько сказала «Дню»: «Якщо уряд не підвищить тарифи, то конкурси з продажу наступної групи обленерго не відбудуться, навіть якщо будуть оголошені». Питання тепер тільки у тому, хто в Україні, після відставки колишнього прем’єра, лобіюватиме перед виборами підвищення тарифів у інтересах західних інвесторів. Тему тарифів ліві, зокрема, соціалісти вже використали у своїх передвиборних акціях. «Другу серію» обіцяє один із лідерів СПУ Йосип Вінський 7-го листопада.