Історія криворізьких скаутів

З нагоди цієї особливо важливої події в житті кожного пластового осередку півсотні скаутів Пластової станиці Кривий Ріг пройшли містом у святкових одностроях урочистою ходою до монумента Святителю Миколаю.

Після маршу, традиційної молитви і посвячення в скаути нових членів пластуни обговорили підсумки діяльності організації, поділилися враженнями від таборового літа та подякували приятелям, які допомагали й підтримували їх у цей непростий час. Після урочистостей на пластунів також очікували фотовиставка, ігри-квести для дітей і дорослих, приємне спілкування.

Розповідаючи журналістам про урочистий захід криворізьких пластунів, прес-секретар Пластового центру «Станиця Кривий Ріг» Антон Ковальчук зазначив, що дітей, які хочуть бути в «Пласті», в Кривому Розі вже є чимало, а от дорослих волонтерів, які б хотіли з ними займатися, не вистачає. За його словами, наразі в місті налічується близько ста пластунів, які будуть охоплені спільною навчальною програмою та програмою заходів на поточний рік. Зокрема в рамках загальноукраїнської акції місцеві пластуни збиратимуть кошти на розвиток пластунських осередків у східних і південних регіонах України, де їх ще немає. Найнагальнішою проблемою для криворізьких пластунських осередків є відсутність постійних приміщень і належної матеріальної бази для здійснення поточної роботи.

Слід зазначити, що з часу відновлення Пластової Станиці Кривий Ріг у квітні 2017 року в місті було проведено цілу низку заходів, покликаних сприяти розвитку пластового руху в регіоні. Зокрема було проведено семінар для містян, які цікавляться «Пластом», а також Всеукраїнський тренінг вихователів пластунів-юнаків. У цьому першому в місті загальноукраїнському пластовому заході взяли участь інструктори з різних міст України, одним з яких був і голова «Пласту». На сьогодні Станиця Кривий Ріг об’єднує до 20 волонтерів, які прагнуть розвивати пластунську організацію, активізувати та популяризувати її діяльність.

Нагадаємо, що датою заснування «Пласту» вважається 1911 рік, коли Іваном Чмолою, Олександром Тисовським і Петром Франком було створено в Україні перші пластові гуртки, які виникли незалежно один від одного. Першу пластову присягу було прийнято українськими пластунами 12 квітня 1912 року. І лише наступного року сформувався Організаційний пластовий комітет, який об'єднав розрізнені пластові гуртки в масштабну крайову організацію.

Головною метою «Пласту» як національної скаутської організації є сприяння патріотичному та всебічному вихованню і самовихованню української молоді. Тож не дивно, що пластуни називають себе середовищем людей, які вміють мріяти і втілювати свої мрії в суспільно корисних проектах. Наразі «Пласт» об’єднує близько 8000 патріотів по всій Україні.

Згідно з деякими даними пластові гуртки існували в дорадянський період і в Кривому Розі. Новітня ж історія місцевого «Пласту» бере свій початок з  грудня 1991 року, коли після Вишколу впорядників УПЮ, який пройшов у Тернополі, Ерастом Іваницьким було створено в Кривому Розі перший юнацький пластовий гурток «Терновий Цвіт». Згодом виникло кілька інших пластових гуртків, і навесні 1992 року пластова спільнота Кривого Рогу отримала статус МПГ – місцевої пластової групи. Цього ж року криворізькі пластуни брали участь в урочистостях з нагоди 80-ліття «Пласту», які  проходили у Львові, під час яких і було  заприсяжено першого криворізького пластуна в особі Ераста Іваницького.

У наступні роки, у зв’язку з виїздом причетного до «Пласту» юнацтва на навчання в інші міста, діяльність пластових гуртків не мала постійного характеру. Час від часу вони припиняли свою діяльність і знову відновлювали. У різні періоди пластові гуртки працювали під керівництвом Олексія Желуденка, Любові Пєскішевої та Людмили Зубко.

Після тривалої паузи, яка виникла в місцевому пластовому русі, діяльність Пластової Станиці Кривий Ріг було відновлено в квітні 2017 року. Головою станичної пластової старшини було обрано Тетяну Асадову, яка й опікується нині разом зі своїми спільниками подальшим розвитком пластового руху на Криворіжжі.

Про неабияку роль і значення «Пласту» й світового скаутського руху загалом красномовно свідчить його історія, адже саме в його середовищі було виховано найвизначніших державних діячів країн Європи та Америки, найуспішніших бізнесменів, науковців, лідерів громадської думки тощо. Зокрема з середовища українського «Пласту» вийшла ціла плеяда визначних особистостей, які мали визначальну роль в історії України. Це й провідники національно-визвольних змагань Степан Бандера і Роман Шухевич, військовики – Орест Гаврилюк і Микола Кравців, науковці – Орест Субтельний, Зенон Когут, Любомир Романків і Богдан Гаврилишин, діячі культури та мистецтва – Олег Ольжич, Тарас Крушельницькій, Надія Світлична і чимало інших достойників.

Не даремно один з визначних пластунів Богдан Гаврилишин зауважив: «Якби Україна мала б півмільйона пластунів, за її майбутнє можна б було не турбуватися».

Тож питання розвитку пластового руху в Україні має бути не лише справою окремих ентузіастів, а й українського суспільства і держави загалом.