Катування перебуванням у СIЗО

За чотири роки, з моменту минулого звіту, ряд чинників зміг наблизити вітчизняне законодавство і право до європейських. Це і скасування смертної страти як вищої міри покарання, і ратифікація ряду європейських конвенцій і, нарешті, найосновніше, — прийняття нового Кримінального кодексу, в якому катування визначено вже як окремий склад злочину. Але, як свідчать учасники семінару, факти катувань у СІЗО та в’язницях представниками правоохоронних органів до цього дня не є рідкістю. Періодично ЗМІ повідомляють про побиття та наслідки роботи так званої «машини дізнання». Усім відомі й назви прийомів, якими користуються окремі представники правоохоронних органів — «ластівка», слоник», «монумент». Звичайно, обвинуваченим у здійсненні злочину складно добитися того, щоб їм повірили, що синяки і переломи на тілі було отримано після того, як вони потрапили до рук влади. Напевно, цим і пояснюється мізерна кількість порушених карних справ проти працівників міліції та ще менша кількість доведених до суду. Згідно з заявою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ніни Карпачової, за 11 місяців минулого року, наприклад, Львівська обласна прокуратура порушила 14 карних справ, що стосуються застосування катувань до ув’язнених, до суду дійшло тільки 7 з них, а 129 нерозглянутих скарг залишилися без відповіді.

Зі слів голови Харківської правозахисної групи Євгена Захарова, дієвим способом, що стримував би застосування катувань, могла б бути законодавча заборона вести допит затриманих та обвинувачених без участі захисника. Зараз це забороняється лише у справах неповнолітніх, з особами, які самі не можуть реалізувати свій захист (німими, сліпими, глухими), а також у разі, коли санкції статті, за якою кваліфікується злочин, передбачають довічне ув’язнення.

Але, звичайно, говорити про те, що така поведінка деяких представників правоохоронних органів характерна тільки для нашої країни, було б неправильно. Подібні випадки не рідкість і у країнах з розвиненою демократією, саме тому й було створено міжнародний комітет проти катувань. Україна ж характеризується «перенаселеністю» місць позбавлення волі та слідчих ізоляторів, що разом з умовами утримання там, за словами Н.Карпачової, наближає до катувань уже саме перебування під слідством. Щорічно кількість тих, хто потрапив до установ виконання покарань, значно перевищує кількість звільнених, незважаючи на всі амністії. При старому Кримінальному кодексі кількість виправдувальних вироків стійко трималася на рівні 0,33—0,35%. Тоді як, за даними Державного департаменту з питань виконання покарань, бюджетом на фінансування карно-виконавчої системи на перші 6 місяців 2001 року було виділено 156,3 мільйона гривень, що передбачає 35% від необхідних на утримання та 12% — на харчування ув’язненим. Це привело до високого рівня захворюваності та смертності у в’язницях та СІЗО. За даними департаменту, за перші 6 місяців 2001 померло 865 чоловік, у тому числі 300 чоловік від туберкульозу. З прийняттям нового Кримінального кодексу, на думку експертів, повинні відбутися зміни на краще, оскільки обмежене застосування такої міри, як позбавлення волі, зможе істотно розвантажити в’язниці. Не сидить склавши руки і МВС. Як запевнили «День» у ЦГЗ МВС, дотриманню дисципліни та законності приділяється особлива увага. При міністерстві створено спеціальні бригади, які проводять контроль за дотриманням норм законності та дисципліни в регіонах, на кожному засіданні також обговорюються ці питання. «Якщо ж дійсно існують докази протизаконних дій з боку того чи іншого представника правоохоронних органів, то справа негайно передається упрокуратуру», — заявили уЦентрі громадських зв’язків МВС.