Хліб і сіль — на рани

Дуже складна ситуація на українському зерновому ринку вчора відбилася в цікавій акції протесту біля стін Київської держадміністрації. Близько 500 мітингуючих вимагали від столичної влади підвищити ціни на хліб. Акцію було організовано за сприяння приватних акціонерів компаній «Київхліб» та «Київмлин». Компаніям, що контролюють ці підприємства, невигідно працювати собі у збиток. Поки що Київській міськадміністрації вдається утримувати найнижчі в країні ціни на хліб, але, судячи з усього, адміністративних заходів для цього вже недостатньо. Мер Олександр Омельченко змушений був визнати, що все більш масовий характер набуває закупівля хліба в Києві представниками сусідніх областей з метою перепродажу. За різними даними, таким чином вивозиться близько третини усього виробленого в столиці хліба. По суті, це означає, що якщо вартість хліба не зміниться, у Києві може виникнути його дефіцит. Відомо, що проект розпорядження про підвищення цін уже готовий. Він передбачає подорожчання на 25-40% у залежності від сорту хліба. Швидше за все, документ буде введено в дію вже з 1 грудня.

Поки що єдиним інструментом уряду в боротьбі проти чергової інфляційної хвилі на аграрному ринку є Держрезерв. Він закуповує зерно за цінами нижчими нiж ринковi і таким чином збиває ажіотаж. На останньому аукціоні зерно не закуповувалося дорожче як 1000 гривень за тонну, хоча ринкова ціна в Україні сьогодні на 10— 15% вища. Проте загальний обсяг попередніх заявок на торгах склав близько 12 мільйонів тонн. У Держрезерві з цього приводу жартували, що якби вдалося закупити весь цей обсяг, Україна цілком могла б заробити ще й на перепродажі зерна на зовнішніх ринках. Проте в день аукціону з’ясувалося, що реальна пропозиція складає лише трохи більше ніж 3 мільйони тонн продовольчого зерна. Але й цього цілком вистачило Держрезерву, щоб задовольнити потреби в закупівлях, загальний обсяг яких для урожаю нинішнього сезону становитиме один мільйон тонн. Характерно, що 100% заявок на поставку зерна для Держрезерву подавали фірми, що представляють інтереси зарубіжних виробників. Українські господарства поки що не готові віддавати насилу зібраний хліб так дешево.

В уряді мають намір закласти рекордну суму для потреб Держрезерву в бюджеті 2004 року, що дає підстави передбачати подальшу активізацію держави на ринку зернових вже наприкінці зими. Власне, від цього й залежатиме, чи буде нинішня хвиля подорожчання хліба в Україні останньою. Планується, що фінансовий ресурс Держрезерву наступного року становитиме 1,3 мільярда гривень. До остаточного затвердження бюджету Верховною Радою ця сума ще може змінитися, але такий сценарій поки що виглядає малоймовірним. Жодна з політичних сил у парламенті не ризикує виступати проти посилення ролі Держрезерву в такий кризовий період. Під час останнього голосування депутатів щодо виділення додаткових коштів на закупівлю зерна з держбюджету-2003 це рішення набрало 383 голоси при необхідних 226-ти.

І все ж той факт, що ціни на хліб в Україні впевнено зростають, говорить про слабкість державного регулювання на ринку. Як і передбачалося, ставка на адміністративні обмеження лише створила ризик дефіциту. Рішення Кабінету Міністрів про відстрочку сплати ПДВ при імпорті зерна також не врятувало ситуацію. Схоже, ця пільга лише збільшила прибутки трейдерів і жодним чином не вплинула на ситуацію. Загальний дефіцит продовольчого зерна в Україні сьогодні оцінюється в три мільйони тонн. Якщо врахувати, що третину цього обсягу закупить Держрезерв, то уряду нескладно було б передбачити, на який обсяг імпорту мають бути встановлені пільги. Але квоту на імпорт вирішили не вводити, що вказує на невиправдано високий вплив зернотрейдерів в аграрному блоці уряду.