Хліб починається... і раптово може закінчитися
Однак короткі повідомлення з місць малюють далеку від оптимізму картину. Наш миколаївський власкор Данило КЛЯХІН передає, що в регіоні на першому етапі жнив зафіксовано досить низьку врожайність: провівши косовицю та обмолот ранніх зернових на 30 тис. га (загальна площа 630 тис. га), хлібороби отримали лише по 12 центнерів з гектара. Вкрай низьку врожайність в Управлінні сільського господарства Миколаївської облдержадміністрації пояснюють як засухою, так і економічними факторами — браком міндобрив, палива, засобів захисту рослин. У цілому в області врожайність планується в межах 15 центнерів з гектара. За такої умови Миколаївщина навряд чи здолає свій валовий мінімум: 1 млн. тонн хліба.
Не набагато оптимістичніша інформація надходить із Херсона. Попередньо в області планувалося зібрати 1 млн. 230 тис. тонн зернових. Як повідомив кореспондент Валерій БОЯНЖУ, за прогнозами деяких фахівців, існує ймовірність, що ця цифра зменшиться принаймні на 400 тис. тонн. Причини ті самі: погодні умови, брак міндобрив, а також пального, що призвело до порушення строків сівби. Незважаючи на те, що, за словами начальника Головного управління сільського господарства та продовольства Херсонської облдержадміністрації Володимира Авраменка, на жнивах задіяно 2500 комбайнів з господарств області плюс 300 залучених з інших регіонів, дружній «наступ» на врожай навряд чи дозволить «перестрибнути» показник 20 центнерів з гектара.
Маючи гіркий досвід минулого року, коли внаслідок неповороткості чиновників область практично залишилася без зернового резерву, цього року Запорізька облдержадміністрація вжила заходів, аби ситуація не повторилася. Як повідомив кореспондент Дмитро БРОВКІН, цього року села регіону отримали 30 млн. грн. держкредиту, під урожай адміністрація здала в оренду тридцять комбайнів, забезпечила фермерів добривами. За словами новопризначеного губернатора Олексія Кучеренка, голодний рік Запоріжжю не загрожує. Прогнозований вал зерна — 1 млн. 725 тис. тонн. В унісон губернатору доволі оптимістично оцінюють ситуацію й підлеглі. Перший заступник начальника обласного управління АПК Борис Кравченко запевняє, що, незважаючи на прогнози песимістично налаштованих щодо президентських перетворень осіб, урожай зерна в Запорізькій області буде зібрано до останньої зернини.
Що ж, цілком можливо, що молодий губернатор завдяки своїй енергійності зможе мобілізувати регіон за швидкі та ефективні жнива. Однак він навряд чи зможе вплинути на рівень врожайності, підвалини якої закладалися ще в минулому. А вона, за попередніми розрахунками, навряд чи сягне вище за 25 центнерів з гектара, що є значно нижчим показником, порівняно із сумновідомими застійними часами.
Коментуючи ситуацію, начальник департаменту ринків продукції рослинництва та розвитку насінництва Мінагрополітики Василь СОРОКА в інтерв’ю «Дню» сказав, що, дійсно, врожайність зернових в Україні за останні роки значно знизилася. Приміром, 1998 року вона становила в середньому 20,8 центнера з гектара, торік — 20,5 центнера, нині планується на рівні минулого року і, можливо, навіть дещо нижчою. Говорячи про причини спаду, Василь Сорока навів такі цифри: за кращих часів щороку в Україні під сільгоспкультури вносилося близько 5 млн. тонн міндобрив, нині ж — 300–400 тис. тонн, себто в десять разів менше.
— Хліб і хлібні ресурси — це політика, — продовжив Василь Сорока. — Всім відомий факт, що торік унаслідок безладдя в цінах бізнесові структури скупили у виробників зерно за безцінь — по 230–300 грн. за тонну. А восени і взимку реалізовували його споживачам уже по 750–800 грн. Аби цього не допустити в подальшому, цими днями Президент підписав указ про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна. Це насамперед допоможе стабілізувати ціни на хліб, дасть змогу селянам міцно стати на ноги.
— Як, на вашу думку, чи довго триватиме процес упровадження указу в життя?
— Він має запрацювати вже нинішнього сезону. Відтак, гадаю, президентське втручання вирішить чимало проблем, які раніше були в глухому куті.
