«Хлібне» місце

– Яким чином «Хліб України» планує уникнути банкрутства і наскільки взагалі важкою є боргова ситуація в компанії?

– Це сьогодні для нас надзвичайно важка проблема. Переважну частину боргів компанія отримала у 1998 році в результаті виконання рішень Кабінету Міністрів. Ці борги тягнуть «Хліб України» за собою, і всі проблеми саме там. Ми робимо все можливе щоб повернути борги перед державою, Держкомрезервом, приватними кредиторами. Нами вже розроблено план досудової санації, який передбачає часткове списання і реструктуризацію боргів. Минулого року на погашення заборгованості перед приватними кредиторами ми спрямували частину отриманих ресурсів. Сьогодні ми робимо все можливе, щоб був прийнятий план досудової санації, і зробити фінансову санацію ДАК «Хліб України», відновити платоспроможність компанії. В цьому власне, і полягає ідеологія тих змін, які зараз у нас плануються.

– Як у компанії ставляться до ідеї віце-прем’єра з питань АПК Леоніда Козаченка щодо залучення в управління компанією одного з українських комерційних банків?

– Це досить серйозне питання, я наприклад вважаю, що сьогодні в першу чергу слід зробити фінансову санацію компанії, зробити її привабливою і платоспроможною, а потім вже говорити про якісь наступні кроки. Цілком можливо, що якісь підприємства будуть виділені зі складу компанії для приватизації. Але держава повинна мати свій інструмент для регулювання ринку зерна, для утримування на ньому певного рівня цін. В будь-якому разі така державна структура повинна залишитись для впливу на ринок неадміністративними методами.

– Протягом якого терміну, на вашу думку, є реальною виплата боргів «Хлібом України», якщо це можливо?

– Ми обов’язково виплатимо борги. План санації, який нами розроблений, передбачає виконання основного обсягу робіт з вирішення боргової проблеми за перший рік. А потім вже, будемо погашати реструктуризовані борги, ми їх хочемо відстрочити на 5–7 років.

– Реструктуризація боргу торкнеться тієї частини, що стосується держави?

– Це стосується і державних, і приватних структур. З деякими приватними структурами у нас навіть підписані мирові угоди на 3–5 років. І ми працюємо, щоб виконати ці угоди.

– У зв’язку зі зростання українського зернового ринку компанією вже цікавляться інвестори. Чи можлива, на вашу думку, приватизація «Хлібу України», скажімо, наступного року?

– Я не впевнений у цьому. Для того щоб робити такі речі, потрібно провести фінансову санацію. Говорити про приватизацію компанії в нинішньому вигляді важко, та й взагалі нереально.

– Ваш прогноз щодо врожаю хліба в Україні?

– Ми впевнені, і всі розрахунки показують, що урожай зернових уже порівняно з попереднім роком зменшуватись не буде, а буде тільки збільшуватись, і за 2–3 роки Україна вийде на виробництво 50 млн. тонн, а експорт становитиме 14–15 млн. тонн на рік.

– А скільки реально експортувати за підсумками нинішнього сезону?

– Близько 9 млн. тонн.

– Що буде з цінами на хліб?

– Ціни точно не будуть зростати, можливо будуть знижуватись, і тоді важливо задіяти на ринку державні механізми підтримки ціни. В цьому році відсутнє державне фінансування тих заставних закупок, які пропонувались в неприйнятому парламентом законі про ринок зерна. Є постанова Кабінету Міністрів, яка прийнята зовсім недавно, що передбачає заставні закупки зерна за участю не тільки ДАК «Хліб України», а й практично безлічі інших компаній. Але я впевнений, що наступного року, коли цей закон буде прийнятий, передбачать у законі бюджетні кошти, і буде державний агент, що здійснюватиме реальні заставні закупки зерна. В цьому році ж поки що діятиме компромісний варіант.