Хто виявив ініціативу, той може її й згорнути
Варто коротко нагадати історію проблеми, що виникла у зв’язку з відмовою України постачати турбіни для Бушерської атомної електростанції в Ірані. Тепер їх будує Росія. А лише харківське підприємство «Турбоатом» втратило через це замовлення на десятки мільйонів доларів. Причому «Турбоатом» відмовився від проекту за американською ініціативою: держсекретар США Мадлен Олбрайт під час свого візиту в Київ нагадала тодішньому міністру закордонних справ Геннадію Удовенку, що Україна зобов’язалася не поширювати подвійні технології, які можна використати для виготовлення ядерної зброї. На думку американської сторони, участь «Турбоатому» в Бушерському контракті саме й означала передачу «подвійної технології». (До речі, виступаючи у Вашингтоні 17 березня перед американцями іранського походження, Олбрайт зробила крок назустріч Ірану, зокрема, запропонувала скасувати санкції на імпорт іранських товарів розкоші). З метою компенсації американська сторона виступила з іншою ініціативою: створити на Сході України особливий інвестиційний клімат, щоб туди прийшов потужний американський капітал. Це й була «Харківська ініціатива» американського уряду.
За півтора року її реалізації особливих змін у тутешньому бізнесі не сталося. Якщо не рахувати урочистих актів підписання документів і декількох гарних фуршетів, то до реальних справ можна віднести отримання гуманітарної допомоги для харківської медицини. Щоправда, допомоги великої: два величезні транспортні літаки та караван вантажівок доставили з американських військових баз, що ліквідуються в Німеччині, обладнання та медикаментів майже на 18 мільйонів доларів.
Ніяких замовлень «Турбоатому» не було. Не спостерігається й пожвавлення присутності американського капіталу в середньому й дрібному бізнесі, як про це свідчить цілий розділ програми. Що ж мала на увазі депутат Богословська?
Ще до появи «Харківської ініціативи» американська корпорація «Моторола» та виробниче об’єднання «Комунар» розпочали переговори про створення спільного підприємства. Свого часу наше об’єднання, маючи намір створити СП з американською компанією «Федерал Сістем Груп», зазнало збитків на суму 2 мільйони доларів. Уряд США, визнавши провину американської сторони, доручив уже «Моторолі» продовжити переговори. Коли в них намітився прогрес, і наші, і американські чиновники поквапилися оголосити це першим великим успіхом в «Ініціативах». Навесні минулого року в Харкові проходила українсько-американська конференція з енергетики, на якій було оголошено, що міністерство оборони США виділило грант в 300 тисяч доларів для створення спільного підприємства. Воно мало випускати засоби оперативного зв’язку для силових структур: міліції, Служби безпеки, пожежних команд, підрозділів швидкого реагування, прикордонників, рятівників та інших. Продукція «Мотороли» має заслужену славу, корпорація є офіційним постачальником армії Сполучених Штатів.
Словом, перебіг подій уже не залишав сумнівів у тому, що «Моторола» і «Комунар» спільне підприємство створять. Документи, зокрема й технічна документація на майбутню продукцію, були передані в Міністерство промислової політики України, при якому тоді перебував «Комунар». Але раптом Кабінет Міністрів (тоді ще під керівництвом В.Пустовойтенка) приймає вельми конфіденційну постанову, в якій доручає Мінпромполітики надати допомогу запорізькому заводу «Радіоприлад» у створенні спільного підприємства з французькою фірмою «Матра-Нортель» для випуску таких же радіостанцій. Тривалий час про цей документ нічого не було відомо. Роботи з формування СП «Моторола»-»Комунар» тривали. Але таємне завжди стає явним. У вересні цього року Кабмін отримав листа від тимчасового повіреного у справах США Девiда Геса, в якому той сповіщав наш уряд, що компанія «Моторола» більше не бачить можливості продовжувати співпрацю. Містер Гес висловив здивування неринковими методами роботи Кабміну й написав, що для користі Україні слід було б провести тендер. Лист приблизно такого ж змісту передало урядові й міністерство оборони США.
Можливо, якби уряд влаштував змагання між фірмами, «Моторола» його виграла б. Однак тепер про тендер і мови бути не може. Американці скривджені. Таким чином, з образою, «Моторола» вдруге покинула український ринок. Потім Кабмін скасував своє рішення, але неприємний осад у американців залишився.
Тим часом у Харкові вже реально діє режим спеціального інвестування. Принаймні вже два фармацевтичні підприємства отримали обладнання з- за кордону на пільгових умовах. Кожен проект, пов’язаний із цим режимом, розглядає спеціальна економічна рада при міськвиконкомі, яка діє на громадських засадах. Це, мабуть, те, що мала на увазі депутат Богословська, кажучи про необхідність управління «громадянською радою». Але найцікавіше полягає в тому, що режим спеціального інвестування в місті — це і є та найважливіша умова, яку висувала американська сторона, виступаючи з «Харківською ініціативою». То що ж заважає тут американському бізнесу?
КОМЕНТАР
Начальник відділу інвестицій і міжрегіональних зв’язків управління економіки та власності Харківської облдержадміністрації Володимир СТРЕЛЮК вважає, що для панахиди немає підстав. Він повідомив кореспонденту «Дня»: «Заява Інни Богословської про кінець «Харківської ініціативи» — це особиста думка політика, а не об’єктивна реальність. Робота щодо реалізації проекту триває. Наприкінці березня представники облдержадміністрації та ділових кіл міста побували в посольстві США у Києві й передали новий пакет інвестиційних пропозицій. Переговори iз «Моторолою», точніше з одним з її дочірніх підприємств, завод «Комунар» все-таки веде, й вельми успішно. Договір буде підписано», — наголосив Володимир Стрелюк. Він зазначив також, що облдержадміністрації невідомі конкретні випадки корупції у зв’язку з «Харківською ініціативою».
