Хто захистить історію?
Через щільну забудову в центрі столиці Софії Київській та Києво-Печерській лаврі загрожують підтоплення і тріщини. Та поки що на рятівні заходи немає коштів
Києву будь-якою ціною потрібно зберегти свою історичну та культурну спадщину, періодично радять Україні експерти ЮНЕСКО. Але як? На буферній зоні навколо двох найбільших святинь — Софії Київської та Києво-Печерської лаври стає дедалі більше новобудов, на судові рішення щодо їхньої заборони ніхто не зважає, а столична влада лише обіцяє взяти ситуацію під особистий контроль — і більше нічого. Як наслідок, Софії та Лаврі загрожують зсуви ґрунту, підтоплення, просідання фундаментів і поява тріщин на стінах. Давати раду цьому треба вже сьогодні. Яким чином — учора вирішували провідні експерти України, Росії, Казахстану, Ірландії та інших країн, які зібралися на міжнародній конференції «Проблеми та досвід інженерного захисту урбанізованих територій і збереження спадщини в умовах геоекологічного ризику». Наукове засідання такого рівня в Україні відбувається вперше. Керівництво двох святинь покладає на нього неабиякі сподівання, адже це не просто обговорення наявних проблем, а й конкретні поради від міжнародних фахівців щодо їх вирішення. І як з’ясувалося, рятувати пам’ятки доводиться не так від природних факторів, як від людської діяльності.
«Нині спостерігається найбільше підвищення рівня ґрунтових вод на території ансамблю: вода піднялася до позначки 15 метрів, — розповідає науковий співробітник заповідника «Софія Київська» Надія МОВЛЯНОВА. — На це впливають дощі й сніги, під’єднання до старих комунікацій нових, а також забудова буферної зони ансамблю. Через опади рівень підземних вод у нас піднявся на півметра, а через технічні чинники — на два з половиною метра. Поява фітнес-центру поряд з нашими мурами і готелю навпроти Софійської площі теж спричинили підняття рівня води. Зараз вода підійшла дуже близько до підошви посадочних ґрунтів, а вони структурно нестійкі, у разі намокання можуть різко просідати. Тому будинки, що стоять на посадочних ґрунтах, можуть постраждати. А весь ансамбль Софії, окрім дзвіниці, збудований у ХVІІІ столітті без спеціального конструктивного захисту. Ці будівлі не здатні витримувати нерівномірних деформацій, і нам доведеться боротися за їхнє збереження».
На думку Надії Мовлянової, щоби врятувати Софію, необхідно припинити будівництво поблизу неї підземних паркінгів та будинків із підземними поверхами. До речі, кілька років тому Інститут геологічних наук НАН України проводив дослідження щодо того, яким чином вплине поява нових будинків поблизу Софії та Лаври на їхній стан. Тоді фахівці зробили висновок, що такі розбудови неодмінно призведуть до просідання ґрунтів. Але жодних рятівних програм чомусь так і не з’явилося. Представники Міністерства культури і КМДА, яких теж запросили на конференцію, пояснюють це тим, що ця проблема в Україні взагалі мало вивчена, а для створення відповідних програм немає... наукового обґрунтування.
Натомість директор Національного історико-культурного заповідника «Києво-Печерська лавра» Любомир МИХАЙЛИНА також побоюється за майбутнє своєї підопічної: «Лавра збудована на крутих Печерських схилах, тому їй загрожують ерозії, зсуви ґрунту, просідання земної поверхні, і від цього особливо можуть постраждати печери».
Щоби вчасно реагувати на ймовірні загрози, міжнародні експерти рекомендують впроваджувати для пам’яток комп’ютерну систему моніторингу. «Це спеціальні лічильники, які встановлюються на будинку, від підлоги до стелі. Вони показують так звані точки напруги, наприклад імовірну появу тріщини на стіні або ж просідання ґрунту. І за цим можна спостерігати дистанційно, все це відображається на екрані комп’ютера, — розповідає професор Санкт-Петербурзького інституту транспортних систем Володимир УЛІЦЬКИЙ. — Така система вже працює на пам’ятках ЮНЕСКО, які розташовані на відстані між Римом і Ватиканом».
Проте чи знайдуться для цього гроші в Україні? Сьогодні увечері, 6 листопада, учасники конференції підпишуть декларацію — своєрідний план дій на майбутнє. І знову ж питання — хто його фінансуватиме? Подібні плани порятунку Софії та Лаври уже є. Приміром, 2011 року було розроблено програму інженерного захисту Софійського собору, але наразі вона не фінансується, а отже, не виконується. Уся надія — на небайдужих меценатів.
