Кількість українців з кожним роком зменшуватиметься

Як повідомляють фахівці, на початку 2012 року в Україні мешкало 45 мільйонів 636 тисяч громадян (за останній рік цифра зменшилася на 145 тисяч). За даними Міністерства охорони здоров’я України, за кількістю населення наша країна — на п’ятому місці серед європейських країн і на другому — серед країн СНД (після Росії). Протягом останніх 20 років в Україні річна кількість померлих стабільно перевищує кількість народжених. Як зазначають у МОЗ, причина демографічної кризи — затяжна соціально-економічна криза, яка погано вплинула і впливає на рівень життя й здоров’я людей, а також — на рівень народжуваності. За даними фахівців, міське населення України налічує понад 31 мільйон осіб, сільське — понад 14 мільйонів. Оскільки в містах не припиняється міграція із сіл, то там загальне скорочення населення — менше. Натомість зменшення кількості жителів сіл, а то й вимирання цілих населених пунктів спричинено, власне, цією міграцією в міста і старінням населення, особливо жінок (20% — понад 60 років). «Найстарішими» областями є Вінницька, Житомирська й Чернігівська. У цих регіонах, а також у Сумській, Полтавській, Черкаській, Луганській, Донецькій, Кіровоградській областях за останні п’ять років (із 2007-го по 2011-й) показники природного зменшення кількості населення були значно вищими за середні й коливалися в межах від 8,3% до 19,2%.

Павло ШЕВЧУК, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України:

— Нині в найактивніших дітородних групах — жінки, які народилися в основному в середині 1980-х років (загалом найбільш дітородними є ті, кому 25 — 35 років). Тоді в країні теж зросла народжуваність (збільшили відпустку для догляду за дитиною, і це, зокрема, вплинуло), і ми сьогодні користуємося накопиченим потенціалом, або демографічними дивідендами: у 1980-х — вклали в населення, а тепер воно «віддає». У декількох областях України — Волинській, Закарпатській, Рівненській і Чернівецькій областях, а також у Києві — є природній приріст населення: народжуваність вища за смертність. Але ці показники не перекривають загального від’ємного приросту: за попередніми даними, кількість померлих в Україні перевищує кількість народжених майже на 162 тисячі. Через кілька років ситуація зміниться ще більше: приблизно з 2017-го ми відчуватимемо наслідки зниження народжуваності в 1990-х. Тоді кількість дітей, які з’явилися на світ, була найнечисленнішою, і от ці люди самі створюватимуть сім’ї й даватимуть життя іншим. Тож ми знову прогнозуємо спад народжуваності. Оптимістом можна було бути в попередні п’ятнадцять років, коли Україна саме діставала демографічний дивіденд, яким не скористалася. Натомість китайці — скористалися: попри на те, що нині в них народжуваність обмежують і вона нижча за рівень відтворення, усе одно їхня кількість зростає завдяки тому, що раніше в Китаї теж була велика народжуваність. У нас цей ресурс «розбазарили», і його вже не буде. Тому українців усе меншатиме й меншатиме. Зупинити зменшення популяції не вдасться навіть підвищенням тривалості життя: я підрахував, що якби ми нині досягли рівня смертності Швеції (середня тривалість життя в чоловіків 2010-го — 79,5 року, жінок — 83,5), то й так мали б приріст трудового потенціалу всього 5%. Але через кілька років він би все одно знизився.