Кінах проти «Джексона-Венiка»
Уряд сподівається на рівноправнiсть в торгівлі зi США
Результатом першого візиту прем’єр-міністра Анатолія Кінаха до Сполучених Штатів можуть стати, а можуть і не стати відразу кілька речей. По- перше, визнання України Вашингтоном як держави, з якою потрібно підтримувати часом дуже непростий, але постійний діалог на вищому рівні. Цього з часу приходу до влади адміністрації Буша просто не було. По-друге — підтримка Сполученими Штатами вступу України до Світової організації з торгівлі, яка, в разі її отримання, матиме ключове значення (процес вступу залежить перш за все від позиції США та Європейського Союзу). По-третє — приведення до нормального стану торгово-економічних відносин, інвестиційної активності. Проблеми — не лише в санкціях, оголошених Вашингтоном через відмову України від захисту інтелектуальних прав на законодавчому рівні (що часто трактується експертами як просто спосіб усунення конкурентів в особі українського виробника) та антидемпінгових процесів, які часто мають таку саму природу.
Прем’єр Кінах наголошував перед зустрічами з віце-президентом США Діком Чейні, держсекретарем Коліном Пауеллом та іншими представниками адміністрації Буша, що за результатами переговорів вдасться домогтися надання такого статусу Україні, який дав би змогу вийти на нормальний режим у торговельних відносинах. Проте Сполучені Штати не поспішають скасовувати поправку Джексона-Веніка, яка істотно обмежує доступ новітніх технологій. Очевидно, у Вашингтоні досі немає впевненості у дійсних векторах розвитку України, немає й достатньої довіри до Києва. Про що свідчить і той факт, що з часів перемоги Буша на виборах Леонід Кучма з державним візитом у США ще не був.
«Американці повинні зрозуміти, що Україна стала іншою, що в Україні ринкові та демократичні реформи мають незворотній характер», — говорив Кінах перед початком переговорів у Вашингтоні. Можливо, в чомусь допоможе щойно ухвалений земельний кодекс. В чомусь — декларована готовність України співпрацювати iз США у проблемах захисту інтелектуальної власності та боротьби з відмиванням тіньових доходів.
Кінах, очевидно, постарався переконати співрозмовників у тому, що Україна сподівається не на кон’юнктурний, але на довгостроковий характер співробітництва iз Сполученими Штатами. Очевидно, на потепління можна буде розраховувати не раніше, ніж буде оголошено результати парламентських виборів. І залежатиме від того, хто і як підготує для цього грунт. Тим більше, що насправді нічого нового у проблемах, які обговорював Кінах у США, немає. Просто змінився час.