Кінець «Софійської епопеї»?

Найближчим часом Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська» мають намір оточити всебічною турботою й увагою. Новина, без сумніву, відрадна — за довгі роки недофінансування і, зважаючи на все, нерозуміння його значущості, довговiчнiсть пам’ятника фахівці неодноразово ставили під сумнів. Турбує і одночасно радує інше. Мабуть, не останню роль в тому, що проблеми заповідника почали вирішуватися, відіграли протести професійної громадськості і небайдужої до проблеми несанкціонованої забудови навколо Софії преси (до її числа входила і наша газета). Однак викликає стурбованість той факт, що проблема унікальної пам’ятки почала вирішуватися тільки тодi, коли досягла своєї критичної точки. Проблема, що не повинна була виникати апріорі.

Ще в липні цього року на тлі акцій протесту щодо забудови у охоронній зоні Софії Київської Держкомітет з питань будівництва та архітектури видав указ вивчити технічний стан усіх конструкцій унікальної пам’ятки. З цього моменту територію заповідника інспектувала спеціально створена комісія, яка розробила детальний план реконструкційних і відновлювальних заходів і визначила виконавців, спостерігачів і відповідальних за роботи на кожному комплексі, зазначив позавчора глава Держбуду Валерій Череп. У планах — насамперед замінити всі інженерні мережі, через ветхість яких (вони служать без реконструкції кілька десятків років) грунти під пам’яткою час від часу підтоплюються, добре зміцнити підмурівок дзвіниці, замінити несучі конструкції приміщень. Уперше за останній час було висловлено впевненість і в тому, що з фінансуванням проекту проблем не буде: частину коштів планується виділити з державного (в обсязі 2,3 млн. на рік) і місцевого бюджетів, іншу — вишукати шляхом широкої пропагандистської кампанії у спонсорів (в тому числі і зарубіжних, оскільки Софія — пам’ятка світового значення). Наступного року на проведення даних робіт вирішено залучити близько 8 млн. грн. Зазначимо, що за останні шість років держбюджет зміг виділити лише 13 млн. гривень — їх, як стверджувало раніше керівництво заповідника, вистачало лише на косметичні ремонти, хоча Софія давно вже потребувала проведення глобальнiших «процедур».

У зв’язку з початком капітального ремонту в даний момент із території Софії виселяються всі структури, які довгі роки орендували там понад чотири тисячі квадратних метрів площі. За словами В. Черепа, після проведення всіх робіт практика здавання в оренду приміщень заповідника не повторюватиметься. Власне, питання про неприпустимість такого сусідства, як твердить В. Череп, ставилося Держбудом ще 96-го року, однак тоді ухвала так і залишилася невиконаною. У даний же момент процес виселення здійснено «практично на 80%». З усіма керівниками фірм, після завчасного їх повідомлення про виселення, велися переговори. Так що конфліктів із цього приводу, говорить В. Череп, не виникало — всі структури-орендарі «погодилися з тим, що в’їзд машин на територію унікального заповідника неприпустимий». Глава Держбуду зазначив, що в організації немає «подвійного підходу» щодо тих, хто виселяється: структури, які перебувають у підпорядкуванні комітету, виїжджають нарівні з усіма. І закликав не влаштовувати «політичне з’ясування» з приводу того, що одним із орендарів приміщень (щоправда, він офіційно в списках не значився) був штаб блоку «Наша Україна».

Хочеться додати, що «розборки» тут дійсно не до чого. Однак викликає чималий подив той факт, що в момент ескалації конфлікту між організаціями охорони пам’яток та чиновниками, які дали «добро» на несанкціоновану забудову, i коли доля Софiї була пiд загрозою, з вищезазначеного штабу, що перебував у самісінькому епіцентрі подій, не було жодної реакції. Нагадала про себе «Наша Україна» лише днями, розповсюдивши заяву про те, що їй «без будь-яких пояснень та зазначення причини розірвання договору» (хоч «орендар виконував всі умови угоди») вiдключають свiтло i воду. В якому, знову-таки, про долю Софії немає жодного слова.

Що стосується подальшої долі «замороженого» будівництва фітнес-центру недалеко від Софії, В. Череп сказав, що «басейну там не буде ніколи». У даний момент над питанням, на що краще перетворити котлован, працює декілька проектних інститутів. Будь-який затверджений внаслідок конкурсу проект буде «на благо місцевим мешканцям і не на шкоду Софії», твердить глава комітету. За його словами, запорукою того, що ситуація з незаконним будівництвом надалі не повторюватиметься, служить прийнята ще в жовтні на спільній колегії Держбуду і міськадміністрації ухвала провести конкурс на посаду головного архітектора та оновити склад містобудівної ради, куди увійдуть i ті архітектори, які мають альтернативний нинішній архітектурній політиці погляд на забудову столиці. Щоправда, розкритикований на колегії нинішній головний архітектор міста Сергій Бабушкін участь у конкурсі також, скоріше за все, візьме. Однак робота містобудівників начебто має стати прозорiшою — всі майбутні проекти, за твердженням В. Черепа, обговорюватимуться недержавними професійними організаціями, а також розміщуватимуться на сайті, щоб їх оцінювали самі мешканці міста. Подивимося…