Книжкова експансія на схід

З 22 по 25 травня вперше у столиці відбувся Форум видавців. Галерею «Лавру», Музей Івана Гончара, Музей книги і друкарства та вулицю Хрещатик було оголошено «територією книжки». Там біля ста видавництв представили понад сто тисяч видань за доступними цінами. «Я придбав Ясунарі Кавабату, тому що проблема національної естетики в нашій країні стоїть дуже гостро, — розповідає художник Володимир Рак. — Японці дають приклад, як можна своїм духовним світобаченням захопити світ. Правду кажучи, не порівнюю Форум видавців у місті Лева й у столиці, а проводжу паралелі між Україною та Європою. Такі масштабні книжкові заходи є ознакою цивілізованості та європейськості. Нам до набуття таких ознак недалеко, адже маємо багато інтелігентних розумних людей, які можуть об’єднатися і спільними зусиллями вливати на культурну політику в державі». «Я придбала найновішу із книжок серії «Бібліотека газети «День» «Почему ОН НАС уничтожал?» Станіслава Кульчицького, — говорить Антоніна Горобець, вчителька історії. — Усі решта у мене є. А для друзів купила вашу історичну «класику» — «Україну Incognita». Також пораджу їм придбати й «Дві Русі» та «Війни і мир». Згадані книжки настільки доповнюють одна одну, що їх можна назвати трьохтомником. Таке відчуття складається, коли всі три прочитала».

І хоч Форум видавців — помітний захід у День Києва, його відвідала невелика кількість людей. Форум видавців за свою п’ятнадцятирічну історію, безперечно, став центральною книжковою подією в Україні, але поки асоціюється зі Львовом, де, як відомо, з року в рік проводиться. Більше того, він став сучасним міфом міста Лева. Щовересня на нього з’їжджаються звідусіль книголюби та книгомани, які знають, що там можна «скупитися» на півроку, а то й на рік. Окрім того, місцеві відвідувачі — теж підготовлена публіка, яка готова вистоювати довжелезні черги тільки за вхідними квитками, а потім — щоб доступитися до того чи іншого стенду, сидіти на сходах на прес-конференціях і літературних читаннях... Зрештою, самі організатори зазначають, що Форум видавців у Києві — аж ніяк не репродукція львівського Форуму, а швидше — культурницько-соціальна експансія на схід. І підставою для такого руху є бажання реалізувати у Києві масштабну книжкову подію, співмірну зі столичними культурними запитами. Адже попередній досвід проведення книжкових виставок-ярмарків у столиці відзначався багатьма вадами, зокрема, й браком громадської уваги до таких акцій. Інакше кажучи, час полишати оборонні позиції й вирушати у наступ — принаймні, у царині так званої масової свідомості. На відкритті віце-прем’єр з гуманітарних питань Іван Васюник говорив про прийняття закону, що продовжить розповсюджувати пільги на українське книговидання, а також про пільгову оренду приміщень для книгарень і книговидавництв. А ще уряд має амбітні плани: за найближчі роки відновити роботу 2000—2500 книгарень (за різними даними, нині діють від 200 до 400).

«Попри те, що продажі тут не йдуть у ніяке порівняння зі Львівським Форумом видавців, я радий, що такий захід у столиці проводиться, — говорить головний редактор видавництва «Факт» Леонід Фінкельштейн. — На мою думку, до кожної такої події людей треба привчати. А, зрештою, хто сказав, що книжкові виставки повинні бути кращими самої країни?.. Так не буває! Хіба у Верховній Раді краще працюють, ніж тут, на Форумі?.. Гірше! Хіба на інтелектуальні заходи людей збирається більше, ніж на книжкові?.. Буває, й менше... Тому я вважаю, що проведення Форуму видавців у Києві — це добрий початок». А Віталій та Дмитро Капранови з агенції «Зелений пес» підсумовують: «Публіка Львівського Форуму зовсім інша — підготовлена вже за п’ятнадцять років. Побачите, через п’ятнадцять років проведення Форуму в Києві тутешні неофіти стануть книголюбами, будуть шукати на виставці авторів, запитувати про нові твори і колекціонуватимуть їхні автографи...».