«Книжки «Дня» – найкращий інтелектуальний подарунок»

– Ех, шкода, що не вдалося вчора на презентацію з роботи вирватися.

– На жаль, на жаль… Та головне, що книжку зараз купимо.

– І то правда… Прошу пані, а будь такі ласкаві – продайте нам вашу новеньку «Софію»! І останній «Маршрут №1», якщо можна.

Із покупки нового бестселера з бібліотеки газети «День» розпочався суботній ранок для цього львівського подружжя. Ґречно подякувавши, пара неспішно пішла далі, а їхнього фірмового пакетика від «Дня» виднівся новенький примірник «Сестри моєї, Софії…». На годиннику якраз була одинадцята ранку. У цей час, рівно 24 години тому, дзеркальна зала Палацу Потоцьких була переповнена відвідувачами, які прийшли на презентацію нової книжки з Бібліотеки «Дня», яка розповідає читачам про українсько-болгарську історію, що  символічно нагадує історію двох сестер – наших народів.

У суботу 23-й Форум видавців у Львові подолав свій екватор, поступово наближаючись до своєї  фінішної прямої. Відвідувачів на цьому святі книги в цей день лише побільшало, адже нарешті підтягнулися ті, хто відкладав відвідини Форуму на вихідні. Новий день на виставці потішив книгоманів новими презентаціями, публічними дискусіями, лекціями, майстер-класами…Словом, заходами на будь-який смак. Хтось, наприклад, взяв участь у круглому столі «Як писати про Майдан та війну, щоб було цікаво і правдиво», а хтось вирішив прийти на дискусію з міністром освіти і науки України Лілією Гриневич про «Нову українську школу». Ажіотаж зібрала презентація чотирьох перекладених книг Фредеріка Беґбедера, у якій взяв участь і сам французький письменник. Також у суботу свою поетичну книгу «Тамплієри» широкому загалові представив Сергій Жадан. Цікавою видалася і презентація перекладу світового бестселера «Чому нації занепадають». А на вечір суботи, так би мовити на десерт, організатори Форуму видавців залишили презентацію книжки «Уроки Грузії для України. 20 розмов із Міхеілом Саакашвілі», в якій запланована участь самого головного героя книги.

А тим часом стенд №306 жив своїм життям, жив своїми читачами, яких тут більш ніж вистачало протягом всього дня. Одні купували книжки з Бібліотеки «Дня», другі оформлювали передплату на газету, а треті просто підходили висловити подяку холдингу інтелектуальних  ініціатив за його працю на просвітницькій ниві. Ось Ігор Дробот, професор Львівського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України, прийшов у суботу на Форум видавців і відразу цілеспрямовано попрямував до стенду №306. Свою колекцію книжок газети «День» він поповнив «Сестрою, моєю Софією…»: «Я вже навіть не пригадаю, відколи є читачем газети «День», – аж настільки давно почалася наша з газетою дружба. Як громадянин України, хочу висловити подяку виданню та його головному редактору – Ларисі Івшиній – за настільки ґрунтовну просвітницьку роботу, за українізацію України. На превеликий жаль, доводиться говорити саме про українізацію України, адже нашій країні ще в цьому напрямку працювати та працювати. Дуже шкода, що «День» – єдина газета в Україні, яка займається цією державницькою справою».

Володимир Чубай, ініціатор акції «Ні дня без «Дня», звичайно, вже придбав книжкову новинку та поділився своїми очікуваннями, адже знайомство з книжкою ще тільки попереду: «Від нової книги, «Сестри моєї, Софії…», чекаю продовження того важливого завдання, яке виконує газета «День». Чекаю нових сторінок, відкритих для українського суспільства. І, звичайно, чекаю продовження тенденції, яку започаткувало видання, щороку відкриваючи для нашого народу сотні нових сторінок з історичними паралелями, новими ідеями та важливими шляхами розв’язання сучасних проблем».

Журналіст Дмитро Шульга, приїхавши на Форум видавців із Кропивницького, також купив останню книжкову новинку «Дня»: «Чому купив саме цю книгу? Моя кума має болгарські корені, а в неї нещодавно був день народження. Та ще й маленьку донечку її звати Софією. Як тільки я дізнався, що «День» планує видати книгу про історичні зв’язки Болгарії з Україною, відразу подумав, що мушу купити цю книжку. Найкращий подарунок – це книга, а в цьому випадку йдеться ще й про таку прекрасну книгу. Минулого року, до речі, придбав триптих «Дня», до якого входить «Котел», «Я – свідок» та «Катастрофу і тріумф». Цю трилогію ми подарували нашому деканові. Ось така хороша традиція вже склалася. Книжки «Дня» – це найкращий інтелектуальний подарунок для людей, які думають і читають».

Анатолій Івченко передплачує газету «День» уже 15 років. Книжкову новинку видання він оминути не міг, купивши «Сестру, мою Софію…» в суботу: «Не скажу, що всі, але відсотків так сімдесят усіх книжок «Дня» в мене є в домашній бібліотеці. Вболіваю за це видання, підтримуючи цілком і повністю його просвітницьку діяльність. Ця газета насправді займається державотворчою роботою. Дуже хотілося б, аби врешті-решт цю діяльність почала підтримувати конкретною допомогою сама держава. «День» же своєю просвітницькою місією вимушений займатися самотужки. Якби вам ще раніше активно почала допомагати держава, нинішньої кризи на Донбасі могло б і не бути. У нас же в країні штучний розподіл на регіони, між якими недруги України намагаються розпалити ворожнечу. А «День» нашу державу намагається об’єднати, докладаючи максимум зусиль».

Студент-програміст Богдан Матвіїв у свою чергу придбав «Повернення в Царгород»: «Чесно кажучи, цю книжку придбав не для себе, а своєму татові, який вже багато років читає «День». Чимало матеріалів газети і сам читаю. «Повернення в Царгород», звісно, також прочитаю. Обов’язково необхідно цікавитися літературою такого роду, не фокусуючись на одних лише книжках по спеціальності».

Серед відвідувачів Форуму видавців представлений кожен куточок України. Ось Світлана – вчитель української мови та літератури – приїхали сюди з Півдня, а конкретно з Миколаєва. На стенді «Дня» придбала «Силу м’якого знака», а також «День і вічність Джеймса Мейса». «Так, продовжую поповнювати свою особисту бібліотеку від газети «День». Зізнаюся, що щиро люблю ваше видання, адже воно дійсно справжнє та патріотичне. Ви порушуєте насправді актуальні нині питання, на які більшість свідомо чи несвідомо закриває очі. У книжках «Дня» кожен віднайде багато моментів і нюансів, які раніше йому були невідомі. Бібліотека газети руйнує чимало стереотипів, які, здавалося, зруйнувати вже неможливо», – відзначає Світлана.

Поділився своїми думками щодо Бібліотеки газети «День» і львів’янин Андрій: «Можу похвалитися немалою колекцією, в якій є практично всі книжки з Бібліотеки «Дня». Це найбільш шанована мною газета. Одного разу довелося почути фразу, мовляв, якщо сумлінно читаєш «День», то можна більше вже нічого не читати. Підписуюсь тут під кожним словом. Інші газети не мислять достатньо глибоко, пишучи часто про речі, які зовсім не варті уваги, а ігноруючи в той час справді важливі теми. Щодо книжок «Дня»… Знаєте, тут йдеться не про звичайне читання книг, а про неабияку розумову працю».

Важко не помітити, що вражень у читачів «Дня» чимало. Ось насамкінець ще декілька:

Мар’ян ЛОЗИНСЬКИЙ, проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку ЛНУ ім. Івана Франка:

– Дуже симпатизую цьому українському часопису, який сміливо можна назвати найкращим. Газета «День» – це видання, яке сьогодні не має аналогів в Україні. Я сильно поважаю та шаную Ларису Івшину, насамперед, за її високий професіоналізм, за її чітку позицію бачення національної ідеї України. Також хотілося б наголосити на важливості плідної співпраці факультету журналістики Франкового університету з редакцією газети «День». Ця співпраця дуже важлива для нас і, передовсім, для студентів, найкращих з яких газета бере під своє крило, виховує та дає можливість стати прекрасними журналістами.

Звичайно, придбав примірник останньої книги. З власного досвіду знаю, як насправді книжки важко народжуюся. А в газети «День» настільки велика та прекрасна бібліотека, тому це неабияке досягнення. Насамкінець хотів би привітати «День» з нагоди двадцятиліття, побажавши виданню подальшого процвітання.

Любов КІС, психолог у Львівському військовому ліцеї:

– Зізнаюся, що я є великою шанувальницею титанічної просвітницької праці, якою займається газета «День» на чолі з Ларисою Івшиною. Звичайно, не могла оминути можливості придбати останню книжку такого шанованого видання. Як такою, історією Болгарії ми, українці, здебільшого не цікавилися. Однак погляд на болгарську історію через українську призму – це вже те, що має викликати в українських читачів неабиякий інтерес. «День» знає як це необхідно грамотно, правдиво та об’єктивно подати, тому ні на мить не сумніваюся, що знайду в цій книжці чимало нового та цікавого. Більше того, переконана, що книжки «Дня» необхідно інтегрувати в систему середньої та вищої освіти. Чим більше буде молоді, яка читати такі фундаментальні та глибокі праці, тим кращим буде майбутнє нашої держави.

Оксана, педагог зі Львова:

– Чесно кажучи, до армії читачів газети «День» приєдналася не так уже й давно. Ось лише останні чотири роки проводжу з «Днем». Намагаюся купувати кожен номер газети, регулярно читаю книжки з бібліотеки видання. Щодня знаходжу та відкриваю для себе багато цікавого та раніше невідомого. Автори «Дня» правильно розставляють акценти, підказуючи нам, в якому напрямку слід рухатися та розвиватися надалі. Не перестаю дивуватися тому, як «День» підбирає теми для своїх нових книжок. Ось сиджу і думаю від одного Форуму видавців до іншого, яку ж тематику видання підійматиме наступного разу. Відверто кажучи, ідея з Болгарією справді здивувала. «День» помічає те, чого не бачать інші. Саме це видання не припиняє з року в рік, з дня у день відкривати нам нові сторінки нашої ж історії.

Нагадаємо, що неділя 18-го вересня – заключний день 23-го Форуму видавців у Львові. Бібліотека газети «День» чекатиме на вас на стенді №306.